Відгук 2 на дисертаційну роботу Богданової І.В.

Анотація

Аналіз проблем комунікативної лінгвістики та соціолінгвістики на матеріалі медіа-продуктів є особливо актуальним і перспективним завданням сучасної науки. Оскільки прецедентні одиниці є інструментом творення процесу комунікації, то рецензована робота становить вагомий і невід'ємний вклад у розвиток мовознавства саме в цьому річищі, а також опосередковано в галузі соціології, соціальної психології та етнології.

Актуальність рецензованого дослідження не викликає сумніву, оскільки, незважаючи на поглиблення уваги до комунікативних проблем, в українському мовознавстві досі не уніфікована термінологія в цій галузі та недостатньо опрацьовані деякі питання мовної комунікації, зокрема ситуативні контексти спілкування, типи імпліцитної інформації та впливу тощо, в канві яких і здійснено дисертаційне дослідження. Поглиблений аналіз одиниць, названих прецедентными, та їх комунікативний вплив (сугестія), що є об'єктом аналізу, уможливить краще зрозуміти вербальну стратегію медіа-впливів, поглибити теоретичні засади комунікативної лінгвістики, диференціювати одиниці та терміни українського медійного дискурсу.

Наукова новизна й актуальність дисертації очевидні, адже саме' виокремлення терміна «прецеденти! одиниці» можна вважати новаторським в українській лінгвістиці, а властивість сугестії таких «прихованих» комунікативних елементів у дискурсивних медіа-текстах досі не була предметом аналізу.

Поставивши за мету встановити різновиди «прецедентних одиниць та особливості їхнього функціонування, вияв механізмів реалізації сугестивних намірів засобами прецедентних одиниць у дискурсі українських мас-медіа початку XXI століття» (с. 5), авторка чітко сформулювала конкретні завдання і виконала їх, застосувавши відповідні методи, підходи та принципи при збиранні, класифікації й аналізі матеріалу.

Робота має передусім теоретичне значення, яке полягає в розробці текстово-дискурсивних категорій українського медійного дискурсу початку XXI століття в канві постмодерної парадигми, у введенні в науковий обіг 'термінів, пов'язаних зі сферою вербальної прецедентності, у виокремленні самих прецедентних одиниць і розмежуванні їх із суміжними поняттями, а також у з'ясуванні різновидів прецедентів відповідно до мовних рівнів.