Міська рада як інститут локальної демократії в Україні.

Автор(и)

  • T. S. Maiko

Ключові слова:

громада, громадські ініціативи, громадський контроль, індекс публічності, демократія, локальна демократія, міська рада, місцеве самоврядування

Анотація

У дисертації здійснено науково-теоретичне обґрунтування функціонування міської ради як інституту локальної демократії в Україні. Встановлено, що в зарубіжній політичній науці дослідження інститутів демократії на місцевому рівні має сталу традицію. У вітчизняній політичній науці спостерігається два напрями дослідження міської ради як інституту локальної демократії. Перша група українських дослідників здійснює наукові пошуки щодо проблем інституційного розвитку міської ради. Інша група науковців розкриває окреслену проблематику через регіональні дослідження. Особливу увагу дослідників зосереджено на суб’єктах політичного процесу в регіонах, натомість бракує робіт прикладного характеру, зокрема присвячених аналізу політичної практики взаємодії міських рад із громадою.

На основі аналізу, узагальнення й систематизації наукових джерел висвітлено стан наукової розробки проблеми інститутів локальної демократії у вітчизняній літературі, розкрито основні методологічні підходи сучасної політичної науки до розуміння міської ради як інституту локальної демократії. Обґрунтовано, що дослідження методологічних засад вивчення міської ради як інституту локальної демократії потребує поєднання декількох аспектів. Варто враховувати, що міська рада функціонує на найнижчому територіальному рівні влади, характерними ознаками якої є автономність формування влади від інших адміністративних одиниць, поєднання представницької та безпосередньої форм демократії та участь громадян у політичному процесі. Розглянуто, роль міської ради у процесах децентралiзацiї держави, тобто передачі повноважень на місцевий рівень. Унаслідок еволюції взаємодії міської ради й територіальної громади створюються інститути локальної демократії, які легалізують свою діяльність на окремих територіях і мають певний рівень довіри в суспільстві. Проаналізовано принцип субсидіарності як фактору трансформації системи місцевого самоврядування в Україні. Важливо, щоб під час взаємодії міської ради й територіальної громади використовувався принцип субсидіарності. З’ясовано, що перенесення механізму розв’язання важливих проблем на рівень їхнього виникнення необхідне для демократизації українського політичного процесу. Особливу увагу приділено політико-правовому регулюванню участі громади у процесах локальної демократії через призму функціонування публічної влади. Обґрунтовано, що в Україні створена потужна законодавча база для функціонування інститутів локальної демократії. З’ясовано, що в Україні існує достатньо законодавчих засад для функціонування інститутів локальної демократії, однак бракує механізмів регулювання участі громади у процесах місцевої демократії. Нормативно-правова база в Україні визначає базові повноваження міської ради та її виконавчих органів у сфері свого регулювання, але зазвичай не встановлює процедури реалізації цих повноважень. Саме тому в правових документах міської ради (статутах, регламентах) мають бути прописані процедурні норми, дотримання яких буде надавати політико-правові підстави для взаємодії міської ради і громади.

Доведено, що сутність реформування в правовій сфері має полягати в розширенні прав міських рад щодо вирішення питань своєї життєдіяльності, збільшенні їхньої економічної самостійності, оптимізації розподілу повноважень між місцевими органами державної влади й міськими радами і, як результат, забезпеченні громадян України необхідною кількістю і якістю соціальних та адміністративних послуг.

Наголошено, що демократія й громадянське суспільство починаються з територіальної громади, а міська рада – важливий елемент як локальної демократії, так і громадянського суспільства. При цьому міцним фундаментом становлення і функціонування громадянського суспільства є громада. Міська рада має виражати волю та задовольняти інтереси населення певної територіальної громади. Це можливо за умови розподілу сфер і компетенцій між державною владою та міською радою на принципах субсидіарності й політичної відповідальності. З’ясовано, що громада виконує функції захисту, управління, координації й регулювання на певній території. Громаду можна визначити як певну спiльноту, що об’єднується на основi териториторіального показника чи для розв’язання спiльних проблем полiтичного, економічного, соціального, релiгійного та іншого характеру. Обґрунтовано, що політичне управління в громаді має здійснюватися в інтересах місцевого населення, розвитку та збереження території на основі ефективного використання ресурсів громади.

Зауважено, що для міської ради органи самоорганізації населення потрібні для того, щоб діагностувати те, що найбільше хвилює населення, залучати додаткові ресурси для розв’язання соціальних проблем, захищати інтереси громади перед державною владою та політичною кон’юнктурою. Акцентовано увагу на функціях, які здійснюють органи самоорганізації населення, а саме: задоволення суспільного інтересу та потреб жителів; донесення до влади своїх проблем і потреб та спроба їх вирішення; здійснення громадського контролю за діяльністю міської ради; допомога в розв’язанні спільних проблем за місцем проживання. Наголошено, що органи самоорганізації населення – це одночасно складова частина громадянського суспільства й системи місцевого самоврядування, що мобілізує мешканців на розв’язання проблем свого будинку, вулиці, кварталу, району на виконання делегованих міською радою повноважень. Органи самоорганізації населення можуть отримувати фінансування з місцевого бюджету та використовувати свої ресурси на цілі й в межах, визначених законом, місцевою радою та рішенням загальних зборів членів територіальної громади за місцем проживання. Розкрито особливості громадського контролю в міських радах. Зауважено, що громадський контроль стає важливим складником у процесі прийняття управлінських рішень на місцевому рівні. Громадський контроль має свої особливості, зокрема сам контроль здійснюється громадськістю (організованою чи неорганізованою), і що у процесі здійснення контролю саме громадськість контролює виконання владою її соціальних обов’язків перед громадою. В Україні спостерігається тенденція активізації зв’язку між міською радою та громадянами через систему електронних петицій.

Обґрунтовано, що проблема довіри між суб’єктами реалізації місцевої політики (владою та громадою) є дуже актуальним, особливо коли йдеться, з одного боку, про використання коштів, а з іншого – про відкритість та відповідальність за впровадження рішень. Ефективність громадського контролю, має враховувати два рівні оцінок. Перший рівень – це врахування громадської думки. Другий рівень – опрацювання місцевих рішень в експертному середовищі. Для розв’язання актуальних проблем життя місцевої громади варто зрозуміти, як використовувалися такі основні форми локальної демократії, як місцеві ініціативи, загальні збори, місцеві референдуми, громадські слухання та діяльність органів самоорганізації населення. Зауважено, що важливою складовою частиною розуміння демократичності міських рад в Україні є індекс публічності. Через вимірювання індексу публічності міських рад можна зрозуміти, наскільки прозоро приймаються політичні рішення в локальних територіальних громадах і якою є участь у цьому процесі суб’єктів місцевої політики.

Зазначено, що індекс публічності містить цілісну систему індикаторів, які дають змогу на регулярній основі оцінювати й порівнювати якість управління у міських радах та аналізувати роботу посадових осіб місцевого самоврядування в розрізі їхньої діяльності. При визначенні індексу публічності міських рад важливо враховувати такі критерії, як: наявність статуту територіальної громади й регламентів міських рад; існування та аналіз місцевих ініціатив; проведення громадських слухань та громадської експертизи; звітування міських голів та депутатів міських рад; загальні збори громадян за місцем проживання; електронні петиції; консультації з громадськістю. Ці критерії дають змогу визначити рівень публічності міських рад в Україні. Зазначено, що для підвищення рівня соціальної мобілізації місцевих громад держава має стати активним учасником у спільних проектах із розвитку партнерства між громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування і громадою у сфері надання послуг. Для реалізації громадських ініціатив потрібно здійснювати моніторинг додержання законодавства з питань забезпечення прав громади на реалізацію механізмів прямої демократії та притягнення до відповідальності посадових осіб за його порушення.

Наголошено, що на реалізацію громадських ініціатив на рівні міської ради впливають зовнішні та внутрішні чинники. До перших належать об’єктивні умови, а саме: особливості трансформації політичного режиму, соціально-економічний розвиток держави; специфіка реалізації державної політики і розподіл повноважень між центром та регіонами; стан нормативно-правової бази функціонування таких об’єднань. Серед внутрішніх чинників, можна виділити суб’єктивні умови, а саме: рівень інституційного розвитку інститутів локальної демократії; присутність у цих об’єднаннях реальних лідерів; наявність необхідних ресурсів (політичних, економічних, соціальних, демографічних тощо) для реалізації своєї політики.

Посилання

Майко Т. С. Концептуальні засади дослідження інститутів локальної демократії у вітчизняній науковій літературі / Т. С. Майко // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки : наук. журн. / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2017. – № 6 (355): Міжнародні відносини. – С. 34–39.

Майко Т. С. Участь територіальної громади в управлінні на місцевому рівні / Т. С. Майко // Актуальні проблеми політики: збірник наукових праць. – Одеса, 2017. – Вип. 59. – С. 86–92.

Майко Т. С. Функціонування органів самоорганізації населення в містах / Т. С. Майко // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Політологія. / редкол.: А. П. Гетьман та ін. – Харків: Право, 2017. – № 2 (33). – С. 69–78.

Майко Т. Функціонування місцевого самоврядування за Конституцією України / Т. Майко // Політикус: наук. журн. – Одеса, 2017. – Вип.1. – С. 89–93.

Майко Т. Механізми взаємодії органів місцевої влади і громади / Т. Майко // Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки: збірник наукових праць / Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди – Харків, 2017. – Вип. 1 (13) – С. 118–129.

Maiko T. S. Democratic aspects of Ukrainian legislation on the local democracy institutions / T. S. Maiko // Evropský politický a právní diskurz. – 2017. – Svazek 4. – 2. vydání. – S. 155–158.

Журовська Т. С. Україна і Польща в процесі державотворення / Т. С. Журовська // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – 2005. – № 6. – С. 109–114.

Майко Т. С. Визначальні орієнтири зовнішньої політики Республіки Польща в кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст. / Т. С. Майко // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. – 2007. – № 1. – С. 75–79.

Майко Т. С. Вибори до місцевих органів влади 2010 р. на Волині / В. Бортніков, Т. Майко // Studia politologica Ucraino-Polona. – 2013. – Вип. 3. – С. 263–267.

Майко Т. С. Політичні аспекти регіональної ідентифікації населення України / В. І. Бортніков, Т. С. Майко // Вісник Одеського національного університету. Серія: Соціологія і політичні науки. – 2013. – Т. 18. – Вип. 2(3). – С. 16–21.

Майко Т. С. Проблеми розбудови й благоустрою міста Луцька (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / В. І. Бортніков, Т. С. Майко // Джерела локальної історії. Культурний побут городян ХІХ – першої половини ХХ ст. – Київ, 2013. – С. 368–381.

Майко Т. С. До питання реалізації громадських ініціатив як важливого чинника демократизації / Т. С. Майко // Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень : матеріали ІХ Міжнарод. наук.-практ. конф. студентів і аспірантів (12−13 травня 2015 р.). У 3 т. Т. 1 – Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. – С. 65–68.

Журовська Т. С. Республіка Польща і НАТО: стратегія входження до альянсу / Т. С. Журовська // Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право : тези доп. Міжнар. наук. практ. конф. студентів, аспірантів і молод. науковців – Луцьк, 30 вересня – 1 жовтня 2004 р. / за ред. В. Й. Лажніка і С. В. Федонюка. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – С. 13–15.

Журовська Т. С. Головні напрямки зовнішньої політики Республіка Польща у 1989–1999 рр. / Т. С. Журовська // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть : тези доповідей Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, 20 лютого 2003 р., м. Тернопіль. – Тернопіль, 2003. – С. 75–76.

Майко Т. Теоретичні засади дослідження локальної демократії / Т. Майко // V Всеукраїнські політологічні читання імені професора Богдана Яроша : зб. наук. праць. – Луцьк: Вежа-Друк, 2016. – С. 126–130.

Майко Т. С. Стан локальної демократії в Україні / Т. С. Майко // Політологічні читання імені професора Богдана Яроша : зб. наук. праць. – Вип. 4. – Луцьк: Вежа-Друк, 2015. – С. 82–86.

Майко Т. С. Структура Луцької міської ради 1990–2008 / Т. С. Майко // Політологічні читання пам’яті професора Богдана Яроша : зб. наук. пр. – Вип. 3. – Луцьк: Вежа-Друк, 2014. – С. 92–94.

Майко Т. С. Склад та структура Луцької міської ради (1990–1994 рр.) / Т. С. Майко // Політологічні читання імені професора Богдана Яроша : зб. наук. пр. за матеріалами ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 16 квіт. 2013 р. / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, іст. ф-т ; за заг. ред. В. Бортнікова, Я. Яроша. – Луцьк, 2013. – С. 86 –88.

Майко Т. С. Формування міських органів влади та управління Волинської губернії в другій половині ХІХ ст. / В. І. Бортніков, Т. С. Майко // Стан та перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку міста Луцька // Матеріали ІІ наук.-практ. конф. – Луцьк: СНУ ім. Лесі Українки, 2012. – С. 311– 316.

Майко Т. С. Організація судової влади наприкінці 1940-х рр. / Т. С. Майко // Політологічні читання пам’яті професора Богдана Яроша (до 70-ї річниці від дня народження) : зб. наук. пр. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2012. – С. 44–45.

Майко Т. С. Взаємодія органів місцевого самоврядування з місцевими представництвами виконавчої влади в Польській республіці / Т. С. Майко, С. О. Байрак // Актуальні проблеми сучасної політики : матеріали ІІІ Міжвуз. наук.-практ. конф. молодих політологів 11 листоп. 2011 р. – Рівне: РДГУ, 2012. – C. 144–146.

Майко Т. С. Демократизація місцевого самоврядування Республіки Польща: передумови та засади впровадження / С. О. Байрак, Т. С. Майко // Актуальні проблеми державного управління на сучасному етапі державотворення : матеріали науково-практичної конференції (27 жовт. 2011 р., м. Луцьк). – Луцьк: СПД Гадяк Жанна Володимирівна, 2011. – С. 150–152.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Дисертація