Рецензія 1 на дисертацію Янівського В. М.

Автор(и)

  • О. В. Мартинюк Донецький національний університет імені Василя Стуса

Анотація

Актуальність проведеного В. М. Янівським дисертаційного дослідження не викликає сумнівів, оскільки ще після проголошення Акту незалежності України у 1991 р. перед нашою державою постали значні виклики щодо реформування всієї системи національного законодавства загалом, і боротьби з корупцією зокрема. Наразі в умовах широкомасштабної збройної агресії рф проти України  корупція небезпідставно визнається однією з основних загроз національній безпеці нашій державі, оскільки саме корупція перешкоджає виведенню української економіки з депресивного стану, унеможливлює її стале і динамічне зростання, підвищує уразливість до загроз, підживлює кримінальне середовище, а також виступає фактором, що значно знижує рівень довіри до органів державної влади та місцевого самоврядування.
Очевидним уявляється факт, що корупція є одним із головних чинників, які виступають перешкодою на шляху до реалізації євроінтеграційних прагнень нашої держави. Протягом останнього десятиріччя в Україні проводилися реформи щодо впровадження низки превентивних антикорупційних механізмів, серед яких: декларування майнового стану публічних службовців, перевірка їхньої доброчесності, моніторинг способу життя, запобігання та врегулювання конфліктів інтересів тощо. Вагомими і багатоочікуваними кроками у напрямку подолання корупції стало і почергове розроблення та ухвалення спочатку Антикорупційної стратегії (2022 р.), а вже згодом – спрямованої на розв'язання визначених у ній проблем урядової Антикорупційної програми (2023 р.). Водночас події, що відбувалися наприкінці 2020 р. у сфері реформування кримінального законодавства (визнання неконституційною ст. 366-1 КК України), викликали неоднозначне сприйняття у професійному середовищі як учених-правників, так і юристів-практиків, і як наслідок Верховна Рада України схвалила  Закон від 04 грудня 2020 р. Відтак законодавець відновив кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та умисне неподання декларації у межах нових ст. 366-2 та ст. 366-3 КК України, відповідно. Однак поява вказаних норм не вирішила проблеми кваліфікації відповідних кримінальних правопорушень.
Таким чином, є підстави стверджувати, що обрана здобувачем тема дослідження є актуальною, науково значущою, своєчасною, має прикладне значення та відповідає спеціальності 081 «Право» (галузі знань – 08 «Право»).

Біографія автора

О. В. Мартинюк , Донецький національний університет імені Василя Стуса

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права

Опубліковано

2025-04-24

Номер

Розділ

Рецензії