Рецензія 1 на дисертацію Фурмана В. В.

Анотація

Актуальність проведеного В. Фурманом дослідження не викликає сумнівів, оскільки з початком відкритої збройної агресії рф у нашій державі значно актуалізувалося саме питання належного правового забезпечення здійснення конституційного права на інформацію.
Зокрема, у цьому контексті передусім варто пригадати доведене у правовій доктрині (В. Борисов) положення про те, що, починаючи з кінця ХХ століття інформація для України, як і будь-якої держави сучасного світу, стає стратегічно необхідним соціальним ресурсом, від належного використання якого значною мірою залежать теперішній стан прав і свобод людини й громадянин. За відносно короткий для новітньої історії час інформація, як явище об’єктивної дійсності, пройшла шлях від її розуміння людиною як певної фізичної субстанції до суто предметної категорії, соціальне призначення якої – забезпечення стрімкого входження людства в цифровий простір за рахунок використання електронно-інформаційних технологій.
Проблема убезпечення інформації не є новою, але була й залишається вкрай актуальною, особливо тепер, у часи воєнного стану, оголошеного у зв’язку з воєнною агресією з боку рф проти України. Забезпечення інформаційної безпеки здійснюється на основі поєднання правових, адміністративних, організаційних, технічних та ін. форм діяльності органів державної влади у взаємодії з органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами й їх об’єднаннями.
За таких, продемонстрованих вище складних та специфічних умов своє вагоме слово мають сказати і представники правової доктрини, які мають дати науково обґрунтовані відповіді на найскладніші питання у відповідній царині, зокрема: виявити та охарактеризувати особливості здійснення права збирати та зберігати інформацію, права на доступ до окремих видів інформації в умовах особливих правових режимів, зокрема і передусім, в умовах воєнного стану; виявити та охарактеризувати особливості здійснення права на використання та поширення інформації в умовах особливих правових режимів; систематизувати встановлені законодавчі обмеження щодо здійснення конституційного права на інформацію в умовах особливих правових режимів; виявити особливості притягнення до відповідальності за порушення конституційного права на інформацію, законодавчих обмежень його здійснення в умовах особливих правових режимів, а також розробити практичні рекомендації з удосконалення законодавства з питань здійснення права на інформацію в умовах особливих правових режимів. Крім того, у сучасних умовах неабиякого значення набуває і наукова розробка питань співвідношення кримінальної відповідальності за колаборантство (зокрема, «інформаційне») та релевантними нормами міжнародного гуманітарного права, зокрема тими, які надають так званий «імунітет» деяким категоріям осіб, які продовжують виконувати свої функції в умовах окупації (право збройних конфліктів).
Потреба вирішення зазначених вище завдань і обумовила необхідність виконання дисертаційної роботи В. Фурмана, метою якої є розробка нових науково-обґрунтованих положень щодо теоретичних та практичних аспектів здійснення конституційного права на інформацію в умовах особливих правових режимів, а також пропозицій щодо удосконалення законодавства з питань з реалізації права на інформацію. Відтак маю підстави стверджувати, що обрана здобувачем тема дослідження, безумовно, є винятково актуальною, науково значущою, своєчасною, має прикладне значення та відповідає спеціальності 081 «Право» (галузі знань – 08 «Право»).