Рецензія 2 на дисертацію Гірдвайніса В. А.

Анотація

Сучасний етап розвитку світової та національної економіки характеризується високою динамічністю, зростанням рівня невизначеності та постійною трансформацією умов функціонування суб'єктів господарювання. У таких умовах вирішального значення для забезпечення стійкого розвитку підприємств набувають нематеріальні ресурси, серед яких провідне місце займає інтелектуальний потенціал. Саме здатність організації накопичувати, зберігати та ефективно використовувати знання, професійні компетентності, інноваційні рішення й сучасні цифрові технології дедалі більше визначає рівень її конкурентоспроможності та довгострокової результативності.
Разом із тим сучасні соціально-економічні виклики, пов'язані з глибокими структурними змінами в економіці України та необхідністю її повоєнної модернізації, істотно ускладнюють процеси формування, розвитку та збереження інтелектуального потенціалу підприємств. Дефіцит висококваліфікованих кадрів, міграційні процеси, потреба у цифровій трансформації та швидкій адаптації бізнесу до нових умов господарювання зумовлюють необхідність перегляду традиційних управлінських підходів та формування сучасних стратегій управління інтелектуальними ресурсами.
Актуальність обраної В. А. Гірдвайнісом теми обумовлена складністю та багатогранністю процесів стратегічного управління інтелектуальним потенціалом підприємств і його визначальною роллю у забезпеченні їхньої стійкості, адаптивності та конкурентоспроможності. Дисертант цілком обґрунтовано наголошує, що в сучасній економіці саме людський капітал, знання, інновації та інформаційні ресурси стають основними джерелами створення доданої вартості та довгострокового розвитку підприємств. Водночас існуючі механізми управління не повною мірою враховують специфіку функціонування підприємств у період післявоєнного відновлення, що обумовлює необхідність розроблення нових концептуальних і прикладних підходів до стратегічного управління інтелектуальним потенціалом.
Таким чином, маємо достатні підстави стверджувати, що обрана здобувачем тема дослідження є актуальною, своєчасною, науково значущою, має вагоме практичне спрямування та повністю відповідає спеціальності 073 «Менеджмент» (галузь знань 07 «Управління та адміністрування»).