Рецензія 1 на дисертацію Лозінського А.В.

Анотація

Актуальність теми дослідження зумовлена поглибленням глобальних екологічних викликів, посиленням ресурсних обмежень та дестабілізацією традиційних економічних моделей в умовах системної кризи світового господарства. Перехід до циркулярної економіки набуває стратегічного значення для забезпечення стійкості світового господарства, оскільки передбачає переосмислення механізмів ресурсоспоживання, мінімізацію відходів, продовження життєвого циклу продукції та багаторазове залучення ресурсів у господарський обіг. Водночас розвиток циркулярної економіки значною мірою залежить від здатності країн формувати ефективні економічні, технологічні, екологічні та регуляторні умови для впровадження циркулярних практик.
У сучасних умовах циркулярна економіка виступає одним із ключових напрямів трансформації міжнародних економічних відносин. Її розвиток пов’язаний із необхідністю переходу від лінійної моделі виробництва і споживання до моделі замкненого циклу, у межах якої ресурси, продукти й матеріали максимально довго зберігають свою вартість. Особливого значення набуває оцінювання рівня циркулярності економіки країни, що дає змогу визначати не лише загальний прогрес у напрямі циркулярної трансформації, а й ключові диспропорції, які потребують державного регулювання та політичного втручання.
Актуальність дослідження посилюється тим, що в умовах системної кризи світового господарства циркулярні інструменти поступово змінюють свою функціональну роль: від екологічно бажаних практик до економічно необхідних механізмів утримання та відновлення вартості ресурсів. У цьому контексті важливим є формування кризово-циркулярного механізму утримання вартості, який дозволяє узгодити кризові дисбаланси, управлінські рішення, інституційні стимули та очікувані результати впровадження циркулярних практик у виробничо-споживчих системах.
Особливої актуальності тема набуває для України, оскільки в умовах воєнного стану, ресурсних втрат, структурних дисбалансів і потреби післявоєнного відновлення важливим є визначення пріоритетних секторів для впровадження циркулярних ініціатив. Методологія пріоритезації циркулярних стратегій для України має враховувати галузевий розвиток, потенціал циркулярної економіки та рівень стійкості національної економіки. Це дає змогу більш обґрунтовано визначати напрями державної політики, розробляти галузеві дорожні карти, оптимізувати розподіл ресурсів і підвищувати стійкість економіки в умовах системної кризи.
Таким чином, дослідження глобальних детермінант розвитку циркулярної економіки в умовах системної кризи світового господарства є своєчасним, теоретично і практично значущим, оскільки спрямоване на поглиблення наукових засад циркулярної трансформації, удосконалення методичних підходів до оцінювання циркулярності економіки та формування практичних рекомендацій щодо забезпечення стійкого розвитку України й світового господарства.