Інтелектуальні інвестиції в інноваційній діяльності підприємства

Анотація

Дисертаційну роботу присвячено вдосконаленню теоретико-методичних засад інтелектуальних інвестицій в інноваційній діяльності підприємств та розробці науково-практичних рекомендацій в управлінні, формуванні та реалізації інноваційної стратегії на промислових підприємствах України.

У першому розділі «Теоретичні основи управління інтелектуальними інвестиціями в промисловій галузі» проаналізовано теоретичні основи інвестицій із різних точок зору науковців (інтелект, інтелектуальний капітал, інтелектуальні інвестиції, інтелектуальна власність, інноваційний потенціал, людський капітал), що визначило багатоаспектність даного поняття та є ключовим фактором розвитку підприємства, регіону, держави, галузі.

У другому розділі «Аналіз стану ефективності та оцінки інтелектуальних інвестицій в промисловій галузі» визначено: аналіз інтелектуальних інвестицій світового ринку та України на прикладі країн світу; п’ятірку кращих країн світу за даними індексу глобальної економічної інформації; витрати на інноваційний розвиток та частка ВВП країн світу; динаміку країн у глобальному інноваційному індексі. За даними ВОІВ, що об’єднує такі міжнародні системи, як: РСТ – міжнародна патентна система (винаходи); Мадридська система – міжнародна система товарних знаків; Гаазька система – міжнародна система промислових зразків, досліджена та проаналізована інноваційна діяльність країн світу.

В третьому розділі «Удосконалення управління інтелектуальними інвестиціями на промислових підприємствах» в моделюванні міжнародного трансферу знань в економіці доведено в рамках економетричної моделі з використанням панельних даних, встановлений зв'язок між залежною зміною ВНП на душу населення і регресорами запропоновано та розраховано в глобальному та регіональному аспектах, згрупованими у 4 інтеграційно-технологічних кластери (1 кластер - країни Африки; 2 кластер – Середнього Сходу і групою інших країн; 3 кластер – Китай і Гонконг, ЄС, Японія і Північна Америка; 4 кластер – країни Європи і Центральної Азії, Латинської Америки та Азії), в результаті обґрунтовано висновок про часткову достовірність висунутої гіпотези у формуванні міжнародних зв’язків виробництва, трансферу і споживання знань, що в подальшому використано у вагонобудівній галузі.