Цифровізація державної політики як дискурс сучасності.

Анотація

Здійснено комплексне дослідження цифрової політики як нового типу реалізації політичного процесу, що змінює засади функціонування політичних акторів та політичних інститутів. Визначено, що виникнення цифрової політики є іманентною властивістю дискурсу глобальної цифровізації. Відповідно до цього політичні актори для боротьба за владу, застосування влади та впливу на владу вимушені здійснювати політичні інтеракції у цифровому середовищі, що постійно модифікується. Встановлено, що дискурс сучасності є цифровим полем, що зумовлює процедуру формування цифрових політичних суб’єктів, а також – способи використання цифрової інфраструктури та механізми інтеграції фрагментованих спільнот і в кінцевому результаті визначає цифрову політику певної держави.

Визначено, що цифрова політика є процесом упорядкування політичного дискурсу у межах цифрової інфраструктури, що під впливом цифрового поля безперервно модифікується за рахунок мережевої природи політики й суспільства. Обґрунтовано новий тип політичного актора – цифрового політичного суб’єкта, що може здійснювати політику лише за умови мобілізації наявних у цифровому просторі мереж користувачів до своєї сфери впливу. Визначено, що мережі є основним політичним ресурсом цифрових політичних суб’єктів, а інтеграція мереж є ключовою умовою здійснення ефективної політики в умовах глобальної цифровізації. Цифрові політичні суб’єкти конкурують за увагу фрагментованих спільнот, політичну участь яких визначає персональний інтерес, а не політична ідеологія чи партійна приналежність. У цих процесах класичні політичні актори поступово втрачають свій вплив, а сам політичний процес конструюється із низки політичних проєктів, що передбачають миттєву інтеграцію фрагментованих мереж, поєднаних слабкими зв’язками. Встановлено основні  характеристики цифрового політичного суб’єкта – способи використання цифрової інфраструктури, способи взаємодії із фрагментованими мережевими спільнотами користувачів, а також способи освоєння цифрового простору. Визначено, що цифрові політичні суб’єкти вимушені постійно удосконалювати свій інструментарій для інтеграції та мобілізації усе більш масштабних спільнот у межах цифрових політичних практик.