https://abstracts.donnu.edu.ua/issue/feed 2025-07-05T14:07:18+03:00 Хаджинов Ілля Васильович res.pro-rector@donnu.edu.ua Open Journal Systems https://abstracts.donnu.edu.ua/article/view/17690 2025-06-30T13:48:25+03:00 Л. О. Нікітенко t.omelchuk@donnu.edu.ua

<p>Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, в якій наведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення важливої наукової проблеми шляхом розробки нових доктринальних положень щодо сутності та функціонування партисипативної демократії як правового феномену, а також визначення стратегічних напрямів її розвитку в Україні з урахуванням національних особливостей та міжнародних стандартів.<br>У дисертації здійснено комплексну концептуалізацію партисипативної демократії як правового феномену, що сприяло формалізації її сутнісних ознак, обґрунтуванню автономності від інших форм демократії, виокремленню правових, соціальних і філософських засад функціонування, структуруванню форм реалізації як механізмів громадянської участі, а також визначенню її ролі в трансформації народовладдя та розвитку методології юридичної науки.<br>Розроблено сучасний концепт партисипативної демократії, сутність якого полягає у її розумінні як окремої форми демократії, заснованої на систематичній громадянській участі, що передбачає партнерську взаємодію між державою та громадянським суспільством, широкий спектр правових форм реалізації, здійснення громадського моніторингу й контролю за діяльністю органів влади, а також формування правосвідомої позиції громадян як активних і відповідальних учасників демократичних процесів.<br>Обґрунтовано доцільність побудови методології дослідження партисипативної демократії як правового феномену на основі синтезу загальнофілософських, загальнонаукових і спеціально-юридичних методів із залученням сучасних міждисциплінарних підходів, принципів релятивізму, множинності, нелінійності, інклюзивності, альтернативності, комунікативності, концептуалізму та поліваріантності гіпотез, з урахуванням національного і міжнародного контекстів та поєднанням теоретичного аналізу з емпіричними спостереженнями.<br>Підтверджено результативність застосування різних наукових підходів до розкриття сутності партисипативної демократії, зокрема: атрибутивного, що розглядає її як систему сутнісних ознак, які формують її зміст; діяльнісного, який вивчає її крізь призму практик громадянської участі; та функціонального, що акцентує увагу на специфічних функціях, спрямованих на забезпечення взаємодії держави й громадянського суспільства. Поєднання цих підходів дозволило сформувати методологічну основу для комплексного наукового осмислення партисипативної демократії як правового феномену.</p>

2025-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://abstracts.donnu.edu.ua/article/view/17691 2025-06-30T13:56:29+03:00 Л. О. Нікітенко t.omelchuk@donnu.edu.ua

<p>Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, в якій наведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення важливої наукової проблеми шляхом розробки нових доктринальних положень щодо сутності та функціонування партисипативної демократії як правового феномену, а також визначення стратегічних напрямів її розвитку в Україні з урахуванням національних особливостей та міжнародних стандартів.<br>У дисертації здійснено комплексну концептуалізацію партисипативної демократії як правового феномену, що сприяло формалізації її сутнісних ознак, обґрунтуванню автономності від інших форм демократії, виокремленню правових, соціальних і філософських засад функціонування, структуруванню форм реалізації як механізмів громадянської участі, а також визначенню її ролі в трансформації народовладдя та розвитку методології юридичної науки.<br>Розроблено сучасний концепт партисипативної демократії, сутність якого полягає у її розумінні як окремої форми демократії, заснованої на систематичній громадянській участі, що передбачає партнерську взаємодію між державою та громадянським суспільством, широкий спектр правових форм реалізації, здійснення громадського моніторингу й контролю за діяльністю органів влади, а також формування правосвідомої позиції громадян як активних і відповідальних учасників демократичних процесів.<br>Обґрунтовано доцільність побудови методології дослідження партисипативної демократії як правового феномену на основі синтезу загальнофілософських, загальнонаукових і спеціально-юридичних методів із залученням сучасних міждисциплінарних підходів, принципів релятивізму, множинності, нелінійності, інклюзивності, альтернативності, комунікативності, концептуалізму та поліваріантності гіпотез, з урахуванням національного і міжнародного контекстів та поєднанням теоретичного аналізу з емпіричними спостереженнями.<br>Підтверджено результативність застосування різних наукових підходів до розкриття сутності партисипативної демократії, зокрема: атрибутивного, що розглядає її як систему сутнісних ознак, які формують її зміст; діяльнісного, який вивчає її крізь призму практик громадянської участі; та функціонального, що акцентує увагу на специфічних функціях, спрямованих на забезпечення взаємодії держави й громадянського суспільства. Поєднання цих підходів дозволило сформувати методологічну основу для комплексного наукового осмислення партисипативної демократії як правового феномену.<br>Доведено, що визнання принципу пріоритетності прав і свобод людини над інтересами держави стало ключовим чинником еволюції ідеї партисипативної демократії, яка сформувалась в межах третього етапу демократизації (1960-ті рр. – початок ХХІ ст.) під впливом запиту на розширення політичної участі, кризи представництва та активізації громадянського суспільства, а надалі розвивалась завдяки децентралізації та цифровізації взаємодії держави з громадянами.<br>Обґрунтовано автономний характер партисипативної демократії, що виявляється у її специфічних ознаках: визнанні громадянської участі як засадничого елементу; систематичності залучення громадян до процесів ухвалення рішень; багатоманітності правових форм реалізації; партнерстві між державою та громадянським суспільством; інституалізації громадського моніторингу і контролю; формуванні правосвідомості та правової культури громадян як чинників відповідальної участі.</p>

2025-06-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://abstracts.donnu.edu.ua/article/view/17720 2025-07-05T14:07:18+03:00 © Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2025 t.omelchuk@donnu.edu.ua

<p>Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що на основі комплексного загально-теоретичного дослідження партисипативної демократії обґрунтовано нові доктринально-правові положення щодо її сутності та функціонування як правового феномену, а також запропоновано стратегічні напрями її розвитку в Україні з урахуванням соціокультурної специфіки українського суспільства.<br>Дисертація містить наукові положення та науково обґрунтовані результати у галузі теорії держави і права, що вирішують важливу наукову проблему шляхом розробки нових доктринальних положень щодо сутності та функціонування партисипативної демократії як правового феномену, а також визначення стратегічних напрямів її розвитку в Україні з урахуванням національних особливостей та міжнародних стандартів.<br>Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що викладені у роботі науково-теоретичні положення і висновки розвивають і збагачують сучасну національну правову доктрину з питань громадянської участі, формують сучасний концепт партисипативної демократії як правового феномену та створюють теоретичне підґрунтя для подальших наукових досліджень у сфері демократичних теорій.</p>

2025-07-05T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025