Автореферати та анотації дисертацій

Стратегія управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах післявоєнного стану

В.А. Гірдвайніс — 2026-05-11

Дисертацію присвячено обґрунтуванню та розробці теоретико-методологічного забезпечення, науково-методичних основ і практичних рекомендацій щодо формування стратегії управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах післявоєнного стану.
У першому розділі узагальнено та систематизовано теоретичні підходи до дослідження інтелектуального потенціалу підприємств, що дозволило розкрити еволюцію наукових уявлень про його сутність від індустріальної до інформаційної економіки та встановити зростання ролі нематеріальних ресурсів у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств.
У другому розділі проаналізовано соціально-економічні умови функціонування підприємств України в умовах післявоєнної трансформації, що характеризуються глибокими змінами ринку праці, зростанням плинності кадрів, розвитком дистанційних і гібридних форм зайнятості та посиленням впливу цифрових технологій.
У третьому розділі удосконалено концептуальні засади формування стратегії управління інтелектуальним потенціалом підприємств, що базуються на інтеграції принципів системності, безперервності розвитку, інтелектуальної стійкості, цифровізації, адаптивності та культурно-поведінкової узгодженості.

Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення

Дисертаційна робота Гірдвайніса В.А. «Стратегія управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах післявоєнного стану» присвячена вирішенню актуального науково-прикладного завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічного забезпечення, науково-методичних основ і практичних рекомендацій щодо формування стратегії управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах післявоєнного стану.
Наукова новизна дисертації полягає у поглибленні теоретико-методичних положень та розробленні науково-практичних рекомендацій щодо стратегічного управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах післявоєнного стану.
Теоретичне значення результатів, викладених у дисертації Гірдвайніса В.А. полягає у тому, що автором удосконалено теорію сучасного менеджменту в частині дослідження інтелектуального потенціалу підприємств, зокрема інтегрально-індексного його виміру.
Практичне значення результатів дисертації Гірдвайніса В.А. полягає в тому, що наукові положення доведено до рівня практичних рекомендацій, які можуть бути застосовані підприємствами різного розміру та видів економічної діяльності у процесі стратегічного управління інтелектуальним потенціалом, зокрема на етапі післявоєнного відновлення України.

Облікова картка дисертації

Рецензія 1 на дисертацію Гірдвайніса В. А.

Г. В. Бей — 2026-06-05

Сучасний етап розвитку економіки України характеризується безпрецедентними трансформаційними процесами, зумовленими наслідками воєнних дій, необхідністю відновлення виробничого потенціалу держави та інтеграцією національного господарського комплексу до європейського економічного простору. У цих умовах особливої ваги набувають питання забезпечення стійкого функціонування підприємств, їх здатності до адаптації, інноваційного розвитку та ефективного використання наявних ресурсів.
Світова практика управління дедалі більше орієнтується на концепцію економіки знань, відповідно до якої основним джерелом конкурентних переваг виступають інтелектуальні ресурси, людський капітал, організаційні компетентності та сучасні цифрові технології. Саме інтелектуальний потенціал підприємства сьогодні розглядається як ключовий фактор забезпечення його довгострокового розвитку, інноваційної активності та конкурентоспроможності.
Водночас сучасні виклики, спричинені військовою агресією проти України, істотно ускладнили процеси формування, збереження та розвитку інтелектуального потенціалу підприємств. Руйнування виробничої інфраструктури, міграція висококваліфікованих кадрів, дефіцит людського капіталу, порушення логістичних зв’язків та необхідність швидкої цифрової трансформації актуалізують потребу у розробленні нових стратегічних підходів до управління інтелектуальними ресурсами в умовах післявоєнного відновлення.
Проблематика стратегічного менеджменту, управління знаннями, розвитку людського капіталу та інтелектуального потенціалу підприємств активно досліджується як зарубіжними, так і вітчизняними науковцями. Разом з тим комплексні дослідження, присвячені формуванню сучасних механізмів стратегічного управління інтелектуальним потенціалом підприємств саме в умовах післявоєнного стану, з урахуванням новітніх цифрових технологій, принципів антикризового менеджменту та забезпечення організаційної стійкості, залишаються недостатньо опрацьованими.
З огляду на викладене, тема дисертаційної роботи Гірдвайніса Владислава Аудрісовича «Стратегія управління інтелектуальним потенціалом підприємств в умовах післявоєнного стану» є актуальною, своєчасною та має важливе науково-теоретичне і практичне значення для розвитку сучасної управлінської науки та вдосконалення механізмів функціонування вітчизняних підприємств у період післявоєнного відновлення економіки України.

Рецензія 2 на дисертацію Гірдвайніса В. А.

А. В. Таранич — 2026-06-05

Сучасний етап розвитку світової та національної економіки характеризується високою динамічністю, зростанням рівня невизначеності та постійною трансформацією умов функціонування суб'єктів господарювання. У таких умовах вирішального значення для забезпечення стійкого розвитку підприємств набувають нематеріальні ресурси, серед яких провідне місце займає інтелектуальний потенціал. Саме здатність організації накопичувати, зберігати та ефективно використовувати знання, професійні компетентності, інноваційні рішення й сучасні цифрові технології дедалі більше визначає рівень її конкурентоспроможності та довгострокової результативності.
Разом із тим сучасні соціально-економічні виклики, пов'язані з глибокими структурними змінами в економіці України та необхідністю її повоєнної модернізації, істотно ускладнюють процеси формування, розвитку та збереження інтелектуального потенціалу підприємств. Дефіцит висококваліфікованих кадрів, міграційні процеси, потреба у цифровій трансформації та швидкій адаптації бізнесу до нових умов господарювання зумовлюють необхідність перегляду традиційних управлінських підходів та формування сучасних стратегій управління інтелектуальними ресурсами.
Актуальність обраної В. А. Гірдвайнісом теми обумовлена складністю та багатогранністю процесів стратегічного управління інтелектуальним потенціалом підприємств і його визначальною роллю у забезпеченні їхньої стійкості, адаптивності та конкурентоспроможності. Дисертант цілком обґрунтовано наголошує, що в сучасній економіці саме людський капітал, знання, інновації та інформаційні ресурси стають основними джерелами створення доданої вартості та довгострокового розвитку підприємств. Водночас існуючі механізми управління не повною мірою враховують специфіку функціонування підприємств у період післявоєнного відновлення, що обумовлює необхідність розроблення нових концептуальних і прикладних підходів до стратегічного управління інтелектуальним потенціалом.
Таким чином, маємо достатні підстави стверджувати, що обрана здобувачем тема дослідження є актуальною, своєчасною, науково значущою, має вагоме практичне спрямування та повністю відповідає спеціальності 073 «Менеджмент» (галузь знань 07 «Управління та адміністрування»).

Відгук 1 на дисертаційну роботу Гірдвайніса В. А.

О. В. Захарова — 2026-06-05

Проблематика управління інтелектуальним потенціалом підприємств належить до тих напрямів сучасної економічної науки, інтерес до яких постійно зростає як у теоретичних дослідженнях, так і в практиці менеджменту. Науковці дедалі більше уваги приділяють питанням формування, розвитку та ефективного використання інтелектуальних ресурсів, удосконаленню стратегічних підходів до управління людським капіталом, знаннями та інноваційною діяльністю, а також пошуку нових інструментів забезпечення конкурентоспроможності підприємств.
Водночас сучасний етап розвитку економіки України супроводжується масштабними трансформаційними процесами, які суттєво впливають на функціонування суб'єктів господарювання та систему управління ними. Післявоєнне відновлення, необхідність швидкої адаптації підприємств до нових умов господарювання, дефіцит висококваліфікованих кадрів, посилення цифровізації бізнес-процесів та зростання ролі інновацій зумовлюють потребу у переосмисленні традиційних підходів до стратегічного управління інтелектуальним потенціалом. Враховуючи всі ці фактори впливу, інтелектуальний потенціал сьогодні виступає одним із ключових чинників забезпечення стійкості підприємств, їх здатності до відновлення та довгострокового розвитку.
Разом із тим слід відзначити, що, незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених проблемам управління інтелектуальним капіталом, людськими ресурсами та знаннями, комплексних досліджень, спрямованих на формування стратегії управління інтелектуальним потенціалом підприємств саме в умовах післявоєнної трансформації економіки, на сьогодні недостатньо. Існуючі наукові підходи переважно не враховують специфіку сучасних кризових процесів, необхідність цифрової трансформації та забезпечення організаційної стійкості підприємств.
На підставі викладеного можна стверджувати, що тема дисертаційної роботи, обрана Гірдвайнісом Владиславом Аудрісовичем, є сучасною, актуальною, має важливе наукове та практичне значення і повною мірою відповідає сучасним потребам розвитку теорії та практики менеджменту.

Відгук 2 на дисертаційну роботу Гірдвайніса В. А.

М. І. Небава — 2026-06-05

Аналіз матеріалів дисертаційної роботи Гірдвайніса Владислава Аудрісовича, а також ознайомлення з його науковими публікаціями дають підстави стверджувати, що представлене дослідження має цілісний, самостійний та завершений характер, відзначається високим рівнем наукової обґрунтованості та практичної спрямованості. Автором проведено комплексний аналіз проблематики стратегічного управління інтелектуальним потенціалом підприємств, систематизовано сучасні теоретико-методологічні підходи до її розв'язання, сформульовано власні наукові положення, висновки та рекомендації, що мають як наукову новизну, так і прикладне значення для сучасної управлінської науки.
Актуальність обраної теми дослідження зумовлена її важливістю для розвитку теорії та практики менеджменту в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються в економіці України. Післявоєнне відновлення національного господарства супроводжується необхідністю модернізації підприємств, посилення їх інноваційної спроможності, відновлення людського капіталу та адаптації до нових умов функціонування. За таких обставин саме інтелектуальний потенціал дедалі більше виступає визначальним чинником забезпечення конкурентоспроможності, організаційної стійкості та довгострокового розвитку суб'єктів господарювання.
Водночас сучасні соціально-економічні процеси характеризуються високим рівнем невизначеності, структурними змінами на ринку праці, активною цифровізацією бізнес-процесів та необхідністю швидкого впровадження інноваційних управлінських рішень. Це обумовлює потребу у формуванні нових підходів до стратегічного управління інтелектуальним потенціалом підприємств, здатних забезпечити ефективне використання знань, компетентностей та організаційних ресурсів в умовах післявоєнної трансформації економіки.
Таким чином, тема, обрана дисертантом для дослідження, є не лише актуальною, а й такою, що повною мірою відповідає сучасним потребам розвитку економічної науки та практики менеджменту, має вагоме наукове й практичне значення та заслуговує на ґрунтовне наукове опрацювання.