Відгук 2 на дисертаційну роботу Янчишиної Я. В.
Анотація
Онімна лексика будь-якої мови невичерпно багата і розмаїта. Дослідження мікротопонімів, зокрема процесу їхнього становлення, функціювання на різних етапах розвитку, належить до невідкладних завдань української ономастики. Фіксація й наукове вивчення мікротопонімів різних куточків України має неабияку цінність, а особливо, якщо ці землі зберігають автохтонну людність з її багатими історичними, культурними, етнографічними й мовними традиціями та постійними контактами із сусідніми народами.
Кінець ХХ – початок ХХІ ст. позначилися появою низки ґрунтовних досліджень мікротопонімів різних регіонів у синхронії, зокрема західного (Н. І. Лісняк) і південно-східного (О. В. Заінчковська) Поділля, західного Полісся (Г. Л. Аркушин), Покуття (Л. П. Білінська), півночі (О. І. Проць) та центральних і східних районів (Н. Р. Яніцька) Львівської області, Сколівщини (Н. В. Сокіл), південно-західного Опілля (О. Б. Лужецька), північної Хмельниччини (І. Я. Ординська) та ін. У деяких працях натрапляємо на історичні коментарі (мікротопонімія Підгір’я (О. І. Михальчук)), чи то й узагалі вони виконані в руслі діахронії (мікротопонімія історичної Уманщини (О. Б. Василик)). У науковий обіг уведено значний за обсягом топонімний матеріал, що був проаналізований у різних аспектах. Однак навіть наведений неповний перелік праць свідчить про значні прогалини в дослідженні мікротопонімних систем локальних територій. Це завдання залишається актуальним упродовж багатьох років, оскільки такі пропріативні комплекси різних регіонів України вивчені нерівномірно, до того ж маємо величезні території, що взагалі не потрапили в поле зору українських ономастів або ж які емпірично презентовані однією-двома статтями чи тезами. Саме тому дослідження Яни Валеріївни Янчишиної є актуальним і повністю відповідає сучасним запитам ономастики.
