Поетоніміка модерністської та постмодерністської прози.

Автор(и)

  • M.V. Dotsenko

Ключові слова:

ономастика, онім, поетонім, власне ім’я, антропонім, топонім, модернізм, постмодернізм, художній текст

Анотація

У дисертації здійснена перша спроба комплексного аналізу поетоніміки в модерністських та постмодерністських прозових літературних творах. Поетонімам належить епохальна роль як художньо-виражального лексичного прошарку, що маркує письменницький стиль, експлікує світоглядні та художньо-літературні авторські інтенції.

У першому розділі роботи витлумачено основні поняття ономастики, окреслено проблематику історії вивчення власних імен, термінологічного апарату, класифікаційних ознак і їхніх функцій. Специфіка онімів у художньому тексті є предметом дослідження багатьох наукових студій вітчизняних і зарубіжних вчених; вибір поетонімів, зокрема їх семантикостилістичних особливостей, представляє характеристичний елемент кожного твору.

У другому розділі викладені результати дослідження модерністської поетоніміки, зокрема охарактеризовано генеалогічні, структурні та семантичні особливості власних імен; проведений кількісний аналіз етнонімної та питомої лексики виявив превалюючу роль запозичених імен (98 номінацій; 92,5%); рідномовні імена представлені поодиноко (8 номінацій; 7,5%).

У третьому розділі дисертації подано аналіз поетоніміки постмодерністських письменників, який відрізняється від попередньої епохи, зокрема, диференційна ознака цього періоду, виявлена за допомогою генеалогічного підходу, полягає у збільшенні запозичених антропонімів (124 номінації; 83,2%).

У дослідженні також виділено прецедентні поетоніми; сфери літератури, історії, релігії служать основою їхнього формування як в романах постмодернізму, так і модернізму. Переважна більшість виявлених прецелентних імен є спільною для прози обох періодів, однак також зафіксовано й оригінальні оніми: у модерністській прозі це лексичні одиниці, що апелюють до кримінального му світу та фольклору, в постмодерністській прозі – до сфери кіно.

Відмінною рисою постмодерністського періоду є наявність фонових власних назв, представлених іменами машин, газет та журналів, ергонімів. У текстах фонові орієнтири виділено як у трансплантованій (оригінальною мовною формою), так і в транслітерованій версії.

Таким чином, доведено, що власне імена є невід’ємним елементом стилістичної та організаційної структури художнього твору, що відображає авторський стиль та світосприйняття.

Посилання

Доценко М. В. Роль поетонімної опозиції у формуванні образів села і міста у романі В. Підмогильного «Місто». Восточноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. трудов. Вып. 16 / Редколлегия: Г. П. Лукаш (отв. ред.) и др. Винница: ФОП Корзун Д. Ю. 2015. С. 62–70.

Доценко М. В. Експресивні можливості формально ідентичних власних назв у художньому мовленні. Український смисл : наук. зб. / за ред. проф. І. С. Попової. Дніпропетровськ : Ліра, 2016. С. 132–141.

Доценко М. В. Зв’язок топонімікону і жанрово-стильової природи тексту. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія»: Зб. наук. праць. Випуск 2 Том 1. Одеса, 2016. С. 20–22.

Доценко М. В. Денотатно-номінативна структура топонімії в постмодерністській прозі. Наукові записки Вінницького держ-го пед-го університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство) : зб. наук. праць. Вінниця : ТОВ «фірма Планер», 2017. Вип. 25. С. 167–174.

Доценко М. В.Структура, мотивация и семантико-стилистические особенности мужского онимикона (на мат. романа В. Подмогильного «Город»). Ученый ХХІ века : науч. журнал. № 12. 2015. С. 53–60.

Доценко М. В. Сакральні штрихи поетонімів постмодерністського тексту. Scientific Researches : Ежемесячный науч. журнал. №5. 2017. С. 28–31.

Доценко М. В. Структурні особливості та функції антропонімів у творах письменників-модерністів. Scientific Researches : Ежемесячный научный журнал. № 3 (7). 2017. С. 21–25.

Доценко М. В.Роль поетонімних варіацій у вираженні ідейної домінанти (на матеріалі роману В. Підмогильного «Місто»). Материалы XI (LXIII) Международной научно-практической конференции «Новые подходы для оптимизации научной деятельности»: (Украина, г. Киев, 27 ноября 2015 г.). Головка : ФЛП Пантюх Ю. Ф., 2015. С. 29–33.

Доценко М. В. Топонімна містифікація – Ялівець Тараса Прохаська. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю 16 березня 2016 р. «Сучасна українська нація: мова, історія, культура» [Текст]. Львів : Друкарня ЛНМУ імені Данила Галицького, 2016. С. 340–342.

Доценко М. В. Рубіж століть у постмодерністському онімному просторі. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал та перспективи розвитку філологічних наук», м. Київ, 8–9 грудня 2017 р. Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2017. С. 14–16.

Доценко М. В. Роль поетонімної опозиції в реалізації ідейної домінанти (на мат. жіночого онімікону роману В. Підмогильного «Місто»). Матеріли XVIII Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку» : Зб. наук. праць. ПереяславХмельницький, 2015. Вип. 18. С. 340–342.

Доценко М. В.Засоби розмежування формально тотожних потонімів. Матеріали всеукраїнської наукової конференції «Україна в гуманітарних і соціально-економічних вимірах». 29–30 квітня 2016 р., м. Дніпропетровськ . Частина ІІ. / Наук. ред. О. Ю. Висоцький. Дніпропетровськ: РоялПринт, 2016. С. 209–211.

Доценко М. В. Структура імені-образу в екзистенціальному тексті. Вісник Донецького національного університету. Серія Б. Гуманітарні науки. 1–2. 2015. С. 104–110.

Доценко М. В. Методичні студії: зб. наук.-метод. праць. Випуск 5. Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2016. С. 35–41.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Дисертація