Відгук 2 на дисертаційну роботу Гули Л. І.

Автор(и)

  • N. V. Puriaieva Інститут української мови НАН України

Анотація

Визнання системного начала в організації лексико-семантичного рівня мови свого часу зумовило вибір основного об’єкту діахронної лексикології, яким є лексико-семантична чи тематична група в її еволюції. Комплексне дослідження динаміки окремих лексичних підсистем у лексико-семантичному та словотвірному аспектах відкривають можливість для ґрунтовних спостережень та аргументованих узагальнень щодо закономірностей розвитку цілої лексичної сукупності мови, основних джерел і способів її поповнення, механізмів словотвірних процесів, які взяли участь у її формуванні тощо. Варто констатувати, що вивчення лексики української мови в діахронії має дещо нерівномірний характер. Це виражається в тому, що не всі її лексико-тематичні підгрупи охоплені лінгвістичним аналізом і не всі проаналізовані достатньо глибоко. Це, у свою чергу, зумовлює актуальність дисертації Л. І. Гули, об’єктом вивчення якої стала ще не досліджена комплексно староукраїнська галузева лексика торговельно-економічних відносин у її побутуванні в професійному контексті – ділових пам’ятках ХIV–XVIII ст. Проаналізована лексика є однією із значущих лексичних сукупностей мови, оскільки пов’язана з важливим аспектом життєдіяльності та соціальної взаємодії всередині людського суспільства.

Обраний об’єкт дослідження, а також визначені головні аспекти його аналізу (лексико-семантичний та структурно-граматичний) відкрили перед дослідницею можливість розв’язання багатьох лінгвістичних завдань, що зумовило наукову новизну праці в контексті таких галузей: 1) теоретична лексикологія: запропоновано дефініцію поняття «торговельно-економічна лексика», здійснено лексико-тематичну класифікацію галузевої торговельно-

економічної лексики; 2) історична лексикологія: доповнено відомості про джерела поповнення лексичного складу староукраїнської мови ХІV–ХVІІІ ст., аргументовано продемонстровано її спадковий характер щодо попереднього періоду розвитку, вказано на найважливіші мови-донори запозиченої лексики; вичерпно досліджено склад окремих лексико-тематичних підгруп торговельно-економічної лексики зазначеного періоду, визначено подальшу динаміку цієї лексичної сукупності в проекції на сучасну українську мову (занепад та поява нових одиниць, екстра- й інтралінгвальні причини зазначених процесів); 3) історична термінологія: шляхом суцільної вибірки зі значної кількості ділових пам’яток староукраїнської писемності ХІV–ХVІІІ ст. та авторитетних історико-лексикографічних праць створено корпус лексем торговельно-економічної лексики (887 одиниць), що фактично є спробою реконструкції торговельно-економічної терміносистеми в її тогочасному стані; 4) історичний словотвір: з’ясовано основні словотвірні типи, моделі та словотворчі форманти, продуктивні у галузі торговельно-економічної лексики.

Важливо відзначити при цьому, що обрані для аналізу писемні джерела є репрезентативними як у хронологічному плані (охоплюють весь староукраїнський період), так і в територіальному, тобто представляють всю територію поширення тогочасної української мовної системи.

Біографія автора

N. V. Puriaieva, Інститут української мови НАН України

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник

Завантаження

Номер

Розділ

Відгуки на дисертаційну роботу