Прізвищеві назви і прізвища Центральної Хмельниччини XVII–ХХІ ст.

Анотація

Дисертацію присвячено вивченню лексико-семантичних, мотиваційних та словотвірних особливостей прізвищевих назв (ПН) і прізвищ Центральної Хмельниччини XVII − ХХІ ст.

Прізвище трактуємо як вид антропоніма, обов’язкову, зафіксовану документально спадкову офіційну назву особи, набуту при народженні або вступі в шлюб, яка вказує на належність людини до певної сім’ї.

З’ясовано, що прізвища за прозорістю етимології посідають проміжне місце між іменами та прізвиськами; переважно мотивовані особовими іменами і, у свою чергу, є твірною базою для власних географічних назв, прагматонімів та ідеонімів.

Схарактеризовано прізвищеву систему Центральної Хмельниччини XVII – XXI ст., зокрема Волочиського, Летичівського та Хмельницького районів. Зібрано і проаналізовано 11 860 антропоодиниць зазначеного регіону (XVII ст. – 351, XVIII ст. – 1 105, IX ст. – 1 580, XX ст. – 3 473, XXI ст. – 6 840). Результати дослідження отримані завдяки систематизації залучених у науковий обіг антропонімів, вивченню лексико-семантичної та словотвірно-структурної бази прізвищ, з’ясуванню мотивації аналізованих прізвищевих типів, встановленню найактивніших груп лексики та найпродуктивніших прізвищевих формантів прізвищевої системи регіону на п’яти діахронних зрізах, зіставленню даних з особливостями інших антропонімних систем.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що фактичний матеріал може бути використаний для укладання повного словника й атласу прізвищ України. Результати дослідження можуть бути використані при викладанні спецкурсів з ономастики та історії української літературної мови, дериватології та історичної лексикології в закладах вищої освіти, а також у процесі підготовки до факультативних занять у школі і в науковій роботі школярів, студентів та аспірантів.