Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена сучасним станом розвитку української медичної науки й практики, зокрема урології, для якої характерні процеси інтенсивного оновлення понятійного апарату, активного запозичення іншомовних номінацій, варіативності терміновживання та відсутності усталених стандартів уніфікації й кодифікації термінів. В умовах реформування системи охорони здоров’я та євроінтеграційних процесів особливої ваги набуває потреба комплексного лінгвістичного осмислення української урологічної термінології як цілісної терміносистеми, що функціонує в різних дискурсивних практиках – науковій, клінічній, освітній та комунікативній.
Наукова новизна отриманих результатів дисертації полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві: (а) здійснено комплексний аналіз української урологічної термінології як цілісної терміносистеми з урахуванням її структурних, семантичних, когнітивних і функціональних параметрів; (б) описано специфіку функціювання урологічних термінів у межах різних дискурсивних практик (наукової, клінічної, освітньої), що дало змогу виявити особливості їх прагматичного навантаження; (в) розроблено тематичну класифікацію урологічної термінолексики та системно представлено гіперо-гіпонімічні, синонімічні й антонімічні відношення в межах досліджуваної терміносистеми; (г) установлено продуктивні словотвірні моделі термінів урології та визначено їхню роль у формуванні сучасного українського медичного лексикону; (ґ) уперше узагальнено результати аналізу структурно-семантичних типів урологічних термінів у вигляді спеціалізованого термінологічного словника, що має системний і прикладний характер.
Теоретичне значення дисертації зумовлене тим, що її положення: (а) поглиблюють теорію українського термінознавства та медичної лінгвістики, зокрема в аспекті осмислення терміна як результату професійного мислення й когнітивної категорії; (б) уточнюють уявлення про співвідношення терміна і загальновживаного слова, їхні родо-видові зв’язки та особливості семантичної динаміки; (в) розвивають положення теорії медичного дискурсу через детальний опис ролі спеціальної лексики в реалізації комунікативних стратегій «лікар – пацієнт» і «фахівець – фахівець»; (г) сприяють формуванню когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення галузевих терміносистем, зокрема урологічної, як відкритих і динамічних лексичних утворень.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості їх використання: (а) у процесі викладання навчальних дисциплін із лексикології, термінознавства, медичної лінгвістики, української мови за професійним спрямуванням у вищих медичних і гуманітарних закладах освіти; (б) у практиці науково-медичного перекладу, підготовки фахових публікацій і стандартизації термінології відповідно до міжнародних класифікацій і рекомендацій; (в) під час укладання галузевих словників, глосаріїв і довідників з урології, а також у роботі з електронними термінологічними базами даних; (г) у діяльності фахівців медичної сфери з метою оптимізації професійної комунікації та підвищення точності використання урологічних термінів у клінічній і науковій практиці.