Дискурсивна природа сучасного політичного процесу: моделювання та прогнозування

Abstrakt

Здійснено дослідження політичного процесу через його дискурсивне втілення, де дискурс постає системоутворюючим вектором, що самоактуалізується через конкретні політичні тексти і дії, що реалізуються і трактуються в межах допустимих (заданих) меж дискурсивної структури.

Вихідною тезою теоретичної і практичної роботи виступає положення постструктуралістської теорії дискурсу щодо того, що політичний процес обумовлений існуванням мета утворення, іменованого дискурс, яке представляється як деяка відносно стабільна структура, що включає лінгвістичні аспекти мови та прагматичні аспекти дії, обмежує все те, що може бути помислено, сказано і, отже, зроблено стосовно явищ і подій, що відбуваються в політичному середовищі. Сам по собі дискурс виражений в слабо ієрархізованій структурі мовленнєвих понять, які можна вивести з будь-якого політичного тексту, незалежно від теми, обсягу і т.д. Домінуюча лінія опису і дій в рамках політичного процесу іменується «гегемонний» дискурс.

В рамках роботи доведена принципова можливість формально-лінгвістичного вилучення і моделювання структури дискурсу, в якій кожен елемент є як організовуючим, так і організованим іншими елементами, перебуваючи з ними в складній структурі відносини співпідпорядкування. Сама мережа, таким чином, в максимально допустимій надлишковій формі описує структуру політичного дискурсу всередині окремого символічного об'єднання. Подібна формалізована модель дискурсу пропонується вперше. Крім того, в роботі проводиться спроба впровадження подібної структури в різних варіаціях, від чистого перенесення теоретичних концептів в практичну площину до різних модифікацій моделі в спробі формалізувати політологічне дослідження і максимально підвищити ступінь верифікованості результатів наукового пошуку.