Відгук 2 на дисертацію Воронова Д.О.

Abstrakt

Наділивши рішення та висновки Конституційного Суду України атрибутами обов’язковості, остаточності та неможливості оскарження, Конституція України водночас не визначила порядок і особливості їх виконання. Рішення № 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 р. цієї проблеми не вирішило. Конституційний Суд України у цьому Рішенні майже прямо ототожнив категорії «обов’язковість» й «виконання» і декларував у такий спосіб здатність своїх рішень та висновків до самовиконання. Натомість виконання рішень Конституційного Суду України не вичерпується і не може бути вичерпане тільки загальнообов’язковою вимогою неприпустимості «застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними», і вимагає від інших органів державної влади вжиття заходів, які мають бути спрямовані на усунення прогалин у правовому регулюванні та досить часто – на забезпечення відповідного державного фінансування.
Натомість за загальним правилом встановлена неконституційність правового акта чи його окремого положення зумовлює прогалини у правовому регулюванні, усунути які повноважні лише суб’єкти правотворчої діяльності, насамперед – Верховна Рада України. Утім, беручи до уваги відсутність юридично визначеного порядку виконання рішень Конституційного Суду України, цілком очікувано усунення таких прогалин залежить виключно від політичної волі відповідних суб’єктів правотворчості.
Наведені, насправді, суто загальні, міркування щодо виконання рішень Конституційного Суду України, разом з тим, думаю, переконливо показують, що актуальність обраної автором теми та визначеної ним мети дисертаційного дослідження, – обґрунтування нових теоретичних положень щодо виконання рішень Конституційного Суду України, розробка рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання реалізації рішень Конституційного Суду України задля підвищення ефективності їх виконання (с. 17) – дійсно, зумовлена потребами теорії і практики правового регулювання і досі залишається нагальною.