Відгук 2 на дисертаційну роботу Пилипишиної І. І.

Abstrakt

Законодавство України прямо не визначає право дитини на безпеку, але передбачає відповідальність держави за захист дитини в рамках ширшого контексту прав людини. Право дитини на безпеку є ключовим елементом її правового статусу і відображає необхідність забезпечення фізичної, емоційної та соціальної захищеності. У цьому контексті безпека дитини є не лише відсутністю фізичних загроз, але і включає в себе створення сприятливого середовища для її всебічного розвитку.
Тема дисертаційного дослідження є надзвичайно актуальною, особливо в умовах сучасних викликів, з якими стикається Україна та інші держави, що переживають збройні конфлікти. Право дитини на безпеку, яке включає фізичний захист від насильства, моральне та психологічне благополуччя, доступ до соціальних та медичних послуг, є основою для її нормального розвитку, що має особливе значення в умовах воєнного стану. Тому важливою є не тільки теоретична розробка проблеми, але й розробка конкретних практичних рекомендацій щодо покращення правового забезпечення та ефективності механізмів захисту прав дітей в умовах воєнного стану.
У цьому контексті тема дисертаційного дослідження І.І. Пилипишиної є вдалим вибором, має беззаперечну актуальність і суттєве значення як у теоретичному аспекті – для розвитку науки конституційного права, так і з практичної точки зору – для розробки практичних рекомендацій з удосконалення механізму забезпечення права дитини на безпеку загалом, та в умовах воєнного стану, зокрема.
Наукова новизна одержаних результатів є безсумнівною і заперечень не викликає. Вона зумовлена насамперед тим, що у даній роботі вперше у вітчизняній науці конституційного права здійснено комплексну наукову розробку питань забезпечення права дитини на безпеку в умовах воєнного стану.