Відгук 1 на дисертаційну роботу Нешик О.С.

Abstrakt

Економічне багатоманіття, на якому ґрунтується суспільний уклад та визнане однією з конституційних підвалин розвитку України як сучасної правової держави, передбачає формування інституційного середовища та правових можливостей для діяльності різних за організаційно-правовою формою та формою власності суб’єктів господарювання. Секторальний підхід до структурування національної економіки засвідчує той факт, що профілюючим є аграрний сектор, якому притаманні особливості, зумовлені формами та засобами державного регулювання, суб’єктно-об’єктним складом правовідносин, специфікою державної підтримки тощо.
Невипадково увагу дисертантки привернули саме фермерські господарства як найбільш прогресивна форма підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Зазначене пояснюється як активним розвитком в Україні цієї форми господарювання, про що свідчать статистичні дані, наведені у дисертаційному дослідженні, так і особливою роллю фермерських господарств у Європейському Союзі, діяльність яких стимулюється у межах Спільної аграрної політики. Очікуваними та виправданими є заходи, спрямовані на адаптацію національного законодавства до права ЄС за напрямом аграрної політики, що також зумовлює потребу у належному визначенні господарсько-правового статусу з урахуванням європейських стандартів.
Як переконує виконаний авторкою ґрунтовний аналіз чинного законодавства України, а також вивчення емпіричних даних, що знайшло вияв у змістовній частині представленого на розгляд дисертаційного дослідження, невирішеними залишаються проблеми, які справляють значний вплив на ефективність правового забезпечення діяльності фермерських господарств. Зокрема, невирішеними залишаються питання щодо сутності фермерського господарства та його співвідношення з іншими організаційно-правовими формами господарювання, класифікації цих господарств, правового режиму майна і земель, структури управління, механізмів державної підтримки цих господарств тощо.
Попри вжиті з боку держави заходи щодо підвищення якості правового регулювання відносин за участю фермерських господарств, дотепер стан законодавства відзначається розпорошеністю відповідних положень між багатьма нормативно-правовими актами, прогалинами у регулюванні, неконкретністю змісту норм та їх суперечливістю між собою тощо. Зазначені вище недоліки національного законодавства у досліджуваній сфері відносин, як справедливо підкреслює Нешик О.С., потребують якомога скорішого усунення, що сприятиме конкретизації господарсько-правового статусу фермерських господарств.
Важливо відзначити і те, що на тлі недостатності комплексних галузевих досліджень проблематики господарсько-правового статусу фермерських господарств, особливо із врахуванням сучасних наукових підходів та концепцій, цінність представленої роботи значно збільшується.
Таким чином, дисертаційне дослідження Нешик О.С. спрямоване на поглиблення теоретичного доробку науки господарського права, а також вдосконалення правотворчої та правозастосовної практики в зазначеній сфері.
В контексті вищенаведеного обрання теми дослідження заслуговує на підтримку, адже воно є актуальним для юридичної науки та економічного життя за своїм предметом, поставленою метою, завданнями та результатами їх вирішення.
З огляду на викладене, дисертаційне дослідження є актуальним та перспективним напрямом наукового пошуку.