Рецензія 1 на дисертацію Пєтухової Н. О.

Abstrakt

Актуальність теми «Правовий режим спільних майнових прав інтелектуальної власності у сфері господарювання» зумовлена стрімким розвитком інноваційної економіки, цифрових технологій та зростанням ролі результатів інтелектуальної діяльності у сучасних господарських відносинах. В умовах формування економіки об’єкти права інтелектуальної власності стають одним із ключових активів суб’єктів господарювання, а питання належного правового регулювання спільних майнових прав на такі об’єкти набуває особливого значення.
Сучасна господарська практика свідчить про постійне збільшення випадків створення об’єктів інтелектуальної власності у співавторстві, в межах трудових відносин, спільної інноваційної діяльності, корпоративного партнерства, стартап-проєктів, науково-дослідної співпраці та договорів про спільну діяльність. У зв’язку з цим виникає необхідність чіткого визначення правового режиму спільних майнових прав інтелектуальної власності, порядку їх здійснення, розпорядження, передачі та захисту у сфері господарювання.
Особливої актуальності зазначена проблематика тема набуває в умовах розвитку цифрової економіки, ІТ-сектору, креативних індустрій та комерціалізації результатів наукової діяльності, де об’єкти інтелектуальної власності нерідко створюються спільно та використовуються кількома суб’єктами одночасно. Недостатня визначеність правового статусу спільних майнових прав, прогалини у законодавчому регулюванні порядку реалізації таких прав, а також неоднозначність судової практики створюють ризики виникнення корпоративних та господарських спорів.
Актуальність дослідження посилюється також необхідністю адаптації національного законодавства до стандартів Європейського Союзу та міжнародних підходів у сфері охорони і захисту прав інтелектуальної власності. У процесі євроінтеграції України особливого значення набуває формування ефективного механізму правового регулювання спільних майнових прав інтелектуальної власності, який би забезпечував баланс інтересів учасників господарських відносин, сприяв інноваційній діяльності та гарантував належний рівень правового захисту.
Крім того, наукове осмислення правового режиму спільних майнових прав інтелектуальної власності має важливе практичне значення для вдосконалення договірної практики, корпоративного управління, механізмів розподілу доходів від використання об’єктів інтелектуальної власності, а також для забезпечення ефективного судового захисту прав учасників відповідних правовідносин.
Отже, дослідження правового режиму спільних майнових прав інтелектуальної власності у сфері господарювання є своєчасним, науково обґрунтованим та практично значущим, оскільки спрямоване на вирішення актуальних проблем правового регулювання інтелектуальної власності в умовах сучасного розвитку господарських відносин та економіки України.
В юридичній науці питання цієї проблематики на дисертаційному рівні були предметом дослідження таких вчених як: І.Є. Якубівський («Проблеми набуття, здійснення та захисту майнових прав інтелектуальної власності в Україні»), Є.М. Бєльтюкова («Правове регулювання наступництва майнових прав інтелектуальної власності за цивільним законодавством України»), Л.Я. Турчин («Майнові права інтелектуальної власності як внесок до статутного капіталу господарських товариств»), Г.В. Ткачук («Реалізація і захист прав суб’єктів господарювання на торговельні марки») К.В. Оверковський («Правове забезпечення введення прав промислової власності в господарський оборот»), М.М. Ткачов («Оцінювання збитків правовласників від контрафактної діяльності на ринку автозапчастин») та ін. Однак комплексного дослідження питань специфіки правового режиму спільних майнових прав інтелектуальної власності не здійснювалось. Отже, зазначене свідчить, що тема дисертаційної роботи є актуальною, своєчасною і важливою для розвитку науки господарського права.