Відгук 1 на дисертаційну роботу Павлюк В.А.
Abstrakt
Сучасна ономастична наука протягом останніх десятиріч здійснила кількісний і якісний прорив у дослідженні антропонімії української мови: завершується вивчення, інвентаризація й лексикографічне упорядкування офіційних антропонімів, але й досі одним із важливих її напрямів залишається дослідження неофіційного антропонімікону, зокрема прізвиськ, які є репрезентантами живого народного мовлення, яскравим прикладом мовотворчості, містять багату й цінну інформацію про спосіб буття нашого народу, його світосприйняття та світогляд. З огляду на це актуальними стали дослідження неофіційних антропонімів різних регіонів України. Неофіційний антропонімікон Вінниччини досі не був об'єктом спеціального вивчення, хоча специфіка прізвиськ вказаного ареалу досить цікава, оскільки на тлі місцевих говірок південно-західного діалекту спостерігаються протилежні тенденції: з одного боку, поступове згасання архаїчних типів неофіційних найменувань (пропатроніми, проандроніми, сімейно-родові найменування), носіями яких є люди переважно старшого покоління, з іншого - усе більшого поширення набувають молодіжні прізвиська, семантична й мотиваційна основа яких скерована на характеристичну деталь, вияви субкультури, іноді - латенції в межах мікросоціальних груп.
Взаємодія вищезазначених тенденцій разом з недостатньою дослідженістю й невпорядкованістю антропонімного матеріалу Вінниччини зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження. Актуальність і новизна роботи посилюється орієнтацією на комплексний підхід до аналізу антропонімів, який передбачає атрибуцію прізвиськ не тільки в аспекті семантики і словотвору, що стало традиційним у дослідженні цих неофіційних назв, а й у вивченні їх граматичних параметрів та системних відношень, тому під час аналізу неофіційних антропонімів дисертантка активно залучає до методологічної бази функціональний, когнітологічний і психолінгвістичний інструментарій. Крім того, не викликає сумніву актуальність і необхідність саме цієї праці, яка продовжує традицію регіонального дослідження прізвиськ і вводить до наукового обігу новий регіональний матеріал - прізвиська Вінниччини.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві здійснено комплексний опис прізвиськ, що побутують в усно-розмовному середовищі жителів Вінниччини.
Практичне значення роботи визначається цінністю аналізованого фактичного матеріалу, що увиразнює лексикографічні перспективи в опрацюванні прізвиськ як своєрідної підсистеми національного ономастикону. Здобуті результати також можуть бути використані на практиці в курсах ономастики, психолінгвістики, етнолінгвістики та лінгвокраєзнавства для ВНЗ та загальноосвітніх шкіл.
