Відгук 1 на дисертаційну роботу Важеніної О.Г.
Abstrakt
Фразеологізми будь-якої мови є лінгвосеміотичним феноменом, формуючи особливу «підмову», одне з концентричних кіл мови, у якому в усталеній формі зберігаються і транслюються уявлення етносу про світ, культурна й історико- міфологічна інтеріоризація дійсності та внутрішнього рефлексивного досвіду народу.
Із погляду актуальності та важливості тематики подана на захист дисертація «Авторська трансформація загальнонародних фразеологізмів у химерній прозі Євгена Гуцала» заслуговує повного схвалення, адже на сучасному етані розвитку мовознавчої науки посилений інтерес викликають саме питання так званої оказіональної фразеології (1. Ю. Третьякова), оказіональної фраземіки (О. В. Тюменцева), оказіональної фразеологічної номінації (О. С. Кривецька) тощо. Попри досить строкату термінологію як вітчизняні, так і зарубіжні науковці акцентують увагу на дослідженні індивідуально-авторських фразеологічних одиниць (ФО), на особливостях їхнього функціонування здебільшого в текстах художньої літератури. І це цілком закономірно — саме художня література є потужним і невичерпним джерелом використання узуальних і продукування оказіональних фразеологічних одиниць.
Актуальність роботи зумовлена й тим, що нагальним питанням для національної фразеографії залишається відбиття розвитку реальної фраземної підсистеми сучасної української літературної мови, а для цього треба піднести на вищий рівень і авторську лексикографію, що спонукатиме й до ретельнішого опрацювання ідіостилів видатних письменників.
