Відгук 1 на дисертаційну роботу Ніконенко У.М.
Abstrakt
В сучасній глобалізованій економіці функціонування сировинних ринків становить одне з найбільш дискусійних питань у визначенні поточної економічної політики та перспектив економічного розвитку загалом. Зрозуміло, що передусім це стосується економік зі сировинною орієнтацією, але світові ціни на сировину стали не менш важливим чинником функціонування промислових країн-імпортерів сировини та світової економіки загалом. Якщо в 1950-1960-х роках переважно обговорювалися особливості трансферу ресурсів зі сировинного в несировинний сектор та механізми впливу світових цін на економіки з низьким рівнем доходу, потім у 1980-х роках додалася проблематика залежності від найбільших світових економік від вартості енергоносіїв, то від початку 2000-х років аналітичний діапазон істотно розширився. Обговорення особливостей країн-експортерів сировини залишається, як і важливості цін на енергоносії для світової економіки загалом, проте додаються три нових проблеми.
У такому контексті становить предметний інтерес вивчення залежності від світових цін на сировину економічної політики в обох вимірах: короткочасному (стабілізаційна функція) і довгостроковому (структурні перетворення на користь несировинних галузей). Для економік на зразок України ситуацію ускладнює присутність значного старопромислового сектора, який зберігає значну частину людського капіталу і виробничого потенціалу, що об’єктивно підвищує рівноважне співвідношення між несировинним і сировинним секторами, але водночас створює труднощі для економічної політики. Зокрема, виникає потужний тиск підприємців сировинного сектора на користь заниженого обмінного курсу, що перешкоджає структурним перетворенням на користь технологічних галузей промисловості, а принагідно затруднює проведення стабілізаційної політики. Наприклад, стає важчим досягнення інфляційного таргету.
Актуальність проведеного дослідження підсилюється триваючим пошуком надійних інституційних рішень, що має багато аналогій у світовій практиці функціонування сировинних економік. Загалом йдеться про визначення деякого набору інструментів економічної політики, які здатні стимулювати перехід до більш технологічної структури економіки, а принагідно прискорити зниження інфляції та полегшити підтримання рівноваги платіжного балансу.
