Мікротопонімія Північної Хмельниччини.

Abstrakt

Дисертацію присвячено вивченню структурних, словотвірних, лексикосемантичних і мотиваційних особливостей мікротопонімів Північної Хмельниччини.

Мікротопонім трактуємо як власну назву невеликого географічного об’єкта водного / підводного, просторового, рельєфного або підземного характеру, а також денотата, пов’язаного з місцем поселення людей.

Основними ознаками мікротопонімів є: 1) невеликий розмір іменованого об’єкта; 2) обмежена сфера вживання в поєднанні зі значною кількістю таких номінацій загалом, більшість із яких ще не зафіксована і не введена в науковий обіг; 3) вагомий вплив місцевих діалектів та мов етносів, представлених на певній території; 4) тісний зв’язок з апелятивною лексикою, зокрема з географічними термінами (дистанція між власними та загальними назвами мінімальна); 5) функціонування переважно в усному мовленні; 6) нестійкість, короткочасність існування, здатність легко трансформуватися, що зумовлює підвищену варіативність таких номінацій; 7) активне мотивування антропонімами й іншими топонімами; 8) утворення за моделями, поширеними на обмеженій території, чимало з яких є специфічними саме для цієї групи онімної лексики; 9) відображення історії, побуту, вірувань, творчості місцевих жителів, їхніх торговельних, господарських та культурних зв’язків; 10) детальне структурування мікротопонімії, зумовлене введеннямдо її складу найменувань різнопланових об’єктів.