Відгук 1 на дисертаційну роботу Несвіта К.В.

Abstrakt

З огляду на кардинальні зміни, характерні для розвитку світової та української економіки в період значних технологічних та інноваційних викликів останніх років і набуття нею ознак нової постіндустріальної моделі, можна стверджувати про порушення динамічної рівноваги між економічними та соціальними процесами. Соціальна структура та соціальна організація суспільства перебувають під впливом перманентних флуктуаційних коливань від стану стабілізації до крайньої нестабільності, що вимагає визначення нової домінуючої моделі розвитку, важливим аспектом якої буде всебічне і повне використання соціального потенціалу. Особливого значення це набуває в контексті розуміння ролі соціальних джерел розвитку промисловості країни як однієї з провідних галузей національної економіки, основи економічного потенціалу держави, що забезпечує її економічне зростання, задовольняє різноманітні потреби економіки у відповідних видах  промислової продукції і послуг, підтримує економічну безпеку, соціальний та культурний рівень життя населення. Промисловість виступає як чинник досягнення стійкого розвитку, що є сьогодні загальносвітовою концепцією формування суспільства, головна мета якого – зростання добробуту людини, її всебічний розвиток, розширення можливостей при обов’язковому неубутному збереженні природних ресурсів для наступних поколінь.