Мікротопонімія Центральної Хмельниччини.

Abstrakt

Дисертацію присвячено вивчення структурних, словотвірних, лексико-семантичних, мотиваційних та функціональних особливостей мікротопонімів Центральної Хмельниччини.Мікротопонім –різновид топонімів як елемент систематизації власних назв за розмірами іменованого денотата. Основними ознаками мікротопонімів є: 1)невеликі розміри денотатів; 2)розмаїття типів і способів мікротопонімної номінації; 3)різноплановість структури мікротопонімікону за характером іменованих денотатів; 4)відносність меж мікротопонімії, перебування на перетині розрізнення власних і загальних назв; 5)переважно природний характер мікротопонімної номінації; 6)найбільша рухливість із-поміж інших класів топонімів, незначна граматична стійкість; 7)вузька сфера застосування, перебування на нижньому ярусі топонімної системи; 8)велика кількість таких пропріальних одиниць; 9)тісний зв’язок із різними особливостями іменованих об’єктів, відбиття мікротопонімами народних вірувань, традицій та інших етнографічних атрибутів; 10)побутування переважно в усній формі; 11)активне відбиття діалектних особливостей мовлення мешканців регіону; 12)відносна недовготривалість існування мікротопонімів; 13)факультативність мікротопонімних систем, багатоваріантність таких пропріативів; 14)наявність чітких мотиваційних ознак і водночас надзвичайно швидка деетимологізація власних назв дрібних географічних об’єктів; 15)включення до складу мікротопонімних одиниць багатьох географічних і адміністративно-господарських термінів; 16)фіксування мікротопонімів переважно як фактів однієї мови і продукту творчості одного народу.