Рецензія 1 на дисертацію Пилипишиної І. І.

Анотація

Право дитини на безпеку є базовим, природним правом. Дитина є частиною своєї сім’ї, яка проживає на території певної держави, в якій може бути оголошений або вже запроваджений воєнний стан. Держави, на які вторгаються загарбники, світова спільнота, міжнародні правозахисні організації зацікавлені у завершенні збройних конфліктів якомога швидше і зменшенні жертв, особливо серед дітей. Чим більше дитина знаходиться у зоні воєнних дій, тим більше загроз виникає на шляху забезпечення її природного права на безпеку.
Військові події в Україні з 2014 року і по теперішній час викликають серйозну стурбованість, адже фактично виросло покоління дітей, постраждалих від російсько-української війни, які потребують посилених та нових гарантій у сфері забезпечення державою їх права на фізіологічну та психологічну безпеку. Перед Україною постала низка правових, політичних, економічних, соціальних та інших визначальних детермінант, що зумовили необхідність переосмислення та перетворення сфер і напрямів її діяльності, які пов’язані із захистом прав дітей, зокрема права на їх безпеку в умовах воєнного стану.
Наукова, пізнавальна актуальність цієї наукової праці полягає в необхідності виділення та дослідження самостійного права дитини на безпеку як права дитини бути захищеною від фізичних, психологічних, моральних, соціальних, майнових загроз і небезпек, з урахуванням її уразливого становища. В практичному плані актуальність цього дослідження обумовлена потребою створення конкретних практичних рекомендацій щодо покращення правового забезпечення та ефективності механізмів захисту прав дітей в умовах воєнного стану, зокрема, в Україні.