Рецензія 1 на дисертацію Патріарх В.О.

Анотація

Актуальність теми дисертації зумовлена сучасним науковим інтересом до поетики художнього тексту в межах антропоцентричної парадигми мовознавства, у якій особливого значення набуває вивчення номінативних стратегій як чинників формування змістової й ідейно-художньої цілісності літературного твору. Науково значущою є потреба комплексного аналізу взаємодії іменності та безіменності як взаємопов’язаних поетикальних категорій, що функціонують у структурі художнього тексту.
Звернення до онімних і безонімних номінацій у романах Е. М. Ремарка «Im Westen nichts Neues» та Е. Гемінґвея «For Whom the Bell Tolls» уможливлює глибше осмислення авторських номінативних моделей, механізмів поетонімогенезу, а також образо- й текстотвірного потенціалу імені та безіменності. Це сприяє уточненню підходів до інтерпретації художнього тексту, встановленню взаємозв’язку між мовною формою і художнім змістом. Додаткової актуальності дослідження набуває звернення до антивоєнної проблематики романів, що зберігає суспільну й гуманітарну значущість у сучасному українському контексті.
Особливо цінними є розроблена авторкою типологія контекстів, що породжують і розвивають змістову структуру онімних і безонімних лексем, а також розгляд поетоніма як тексто-, сюжето-, образотвірної та жанроутворювальної одиниці. Проведений зіставний аналіз специфіки безіменності в обох романах виявляє суттєві відмінності у номінативних стратегіях письменників, що свідчить про глибоке розуміння здобувачем індивідуально-авторської поетики. На особливу увагу заслуговує представлений аналіз конотонімізації як прийому поетики оніма, зокрема онімів узагальненої семантики. Зазначимо релевантність онімного простору й у презентації текстово-дискурсивної категорії інтертекстуальності. Аналіз стадій і умов перетворення імені в індивідуально-авторський символ та розшифрування імпліцитних смислів у змістовій структурі поетонімів є однією з найбільш оригінальних і теоретично значущих частин роботи.
Пропонований аналіз фактичного матеріалу дисертаційного дослідження в порівняльно-зіставному аспекті є логічним, аргументованим, чітко структурованим і свідчить про глибоке розуміння та осмислення авторкою обраної наукової проблематики. Дисертація вирізняється концептуальною цілісністю, теоретичною зрілістю й методологічною послідовністю. Авторська концепція взаємодії іменності – безіменності як взаємопов’язаних поетикальних категорій є науково оригінальною й переконливо обґрунтованою.
За актуальністю теми, рівнем наукової новизни, обґрунтованістю положень, повнотою апробації результатів та якістю виконання дисертація відповідає спеціальності 035 «Філологія».