Трансформація макроекономічної політики країн-експортерів сировинних ресурсів в умовах глобалізації.

Анотація

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню процесів трансформації макроекономічної політики країн-експортерів сировинних ресурсів в умовах глобалізації й на цій основі – теоретичному обґрунтуванню та розробленню методологічних засад стабілізаційної політики в економіці зі сировинною орієнтацією й низьким рівнем доходу.

Розкрито теоретичні та практичні виміри розвитку процесів глобалізації та формування глобальної економіки, з акцентуванням зростаючого впливу сировинних ринків. Досліджено проблеми теоретичних та методичних зв’язків між відкритістю економіки та сировинним експортом.

Оцінено структурні зрушення у сфері глобального попиту та пропозиції сировинних товарів. Встановлено, що головним завданням для країн – сировинних експортерів є адаптація до волатильності (нестабільності) світових цін на сировину, тим більше в умовах відкритості для потоків капіталу.

В дослідженні розроблено методологію економіко-статистичного аналізу макроекономічних ефектів від зміни світових цін на сировину для ресурсозалежних економік, яка дала можливість ідентифікувати характер впливу сировинних цін на динаміку доходу, інвестицій, приватного споживання та інфляцію в обох вимірах ‒ рівнів і волатильності цінових індексів. Доведено дуалістичну природу сировинного буму, який, по-перше, проявляється у стимулюванні економічного зростання країнекспортерів за умови підвищення світових цін на сировину, по-друге, в негативному впливі на економіку загалом і на інвестиційну динаміку зокрема, у зв’язку із волатильністю цінових індексів на глобальних товарних ринках.

Удосконалено інструментарій аналізу викликів і суперечностей світового ринку сировинних товарів, що передбачає врахування феномену фінансизації (зокрема, виявлено залежність цін на сировину від обмінного курсу долара США, яка може помилково сприйматися як вплив чинників фондового ринку і процентної ставки; незалежність курсу акцій від цін на сиру нафту; взаємопідсилення цінової динаміки між окремими сировинними індексами).

В роботі розкрито аналітичний апарат дослідження економічних процесів у сировинних економіках, що дає змогу ідентифікувати та систематизувати зв’язки між динамікою світових цін на сировину та економічною ситуацією країнекспортерів за умови суперечливих внутрішніх і зовнішніх чинників (характер прямих іноземних інвестицій, інституційні проблеми, надмірний оптимізм та переінвестування в сировинному секторі, прогресуюча фінансизація сировинних ринків, платіжні дисбаланси та поширення популізму) задля підвищення стійкості до волатильності світових сировинних цін.

Удосконалено аналітичний апарат дослідження особливостей сировинного буму, що враховує нестабільність очікувань, асиметрію залежності від умов торгівлі коротко- і довгострокового економічного зростання, схильність до надмірних зовнішніх запозичень, якість інституційних чинників, а також можливості неінфляційного короткочасного «перегріву» економіки, який надалі зумовлює тривалу інфляційну інерцію.

В роботі досліджено макроекономічні наслідки поєднання зростаючої волатильності сировинних цін з вразливістю до мінливості короткочасних потоків капіталу. Така ситуація передбачає зниження рівноважного рівня зовнішніх запозичень як головного «запобіжника» для хаотичних реверсів платіжного балансу та заходи щодо збільшення внутрішніх заощаджень, а це уможливлює надійне фінансування інвестицій та полегшує умови проведення стабілізаційної політики в країнах-експортерах сировинних ресурсів з низьким рівнем доходу.

В дослідженні удосконалено інструментарій аналізу стабілізаційної політики під час сировинного циклу за рахунок розширення моделі AD-AS із «залежною» структурою сукупної пропозиції і сукупного попиту, завдяки чому можливо повніше враховувати особливості гнучкого курсоутворення в сировинній економіці як чинника підтримання рівноваги доходу і платіжного балансу.

Розкрито методику дослідження феномену «сировинних» грошових одиниць, яка враховує недоліки тривалого підтримання заниженого обмінного курсу, потребу в цінових стимулах для зміни співвідношень між секторами внутрішньої і зовнішньої торгівлі та вплив доларизації економіки, маючи на меті ендогенізацію обмінного курсу як чинника стійкості економік країн-експортерів сировини до зростаючої волатильності світових сировинних ринків за умов політики таргетування інфляції.

Обґрунтовано підхід до сценарного аналізу політики таргетування інфляції у сировинних економіках, що відрізняється визнанням підвищеної ролі обмінного курсу та валютних резервів як чинника зростання довіри до економіки та збільшення приватних інвестицій, що дає можливість скоротити часовий лаг між змінами в монетарній політиці та інфляцією і передбачає зниження макроекономічних ризиків, пов’язаних з нестабільністю світових цін на сировину.

Запропоновано методичний підхід до стабілізаційної політики в сировинній економіці з низьким доходом, який ґрунтується на узгодженому використанні правил фіскальної і монетарної політики за умов гнучкого курсоутворення. Для країн-експортерів сировини підтверджено конструктивність антициклічної фіскальної політики як чинника зниження процентної ставки, збільшення заощаджень та інвестицій, а також поліпшення сальдо поточного рахунку. Обґрунтовано доречність розширеного правила монетарної політики (з урахуванням поведінки світових цін на сировину) як засобу підвищення ефективності стабілізаційної політики в сировинній економіці з низьким рівнем доходу.

За допомогою портфельної моделі з різною дохідністю сировинного і несировинного секторів доведено неможливість автоматичного поліпшення якісної структури економіки України за умови перебування на нижчому від рівноважного рівні структурних пропорцій між обома секторами – сировинним і несировинним (технологічним). Обґрунтовано доцільність стимулювання структурних змін на користь несировинного сектора шляхом зміцнення грошової одиниці, залучення прямих іноземних інвестицій та обмеженого державного втручання (модернізація інфраструктури, розвиток людського капіталу), що уможливить не лише уникнути залежності від волатильності світових сировинних цін, але й підвищити довгостроковий темп економічного зростання.

На підставі розрахованого індексу структурних змін розроблено методологію оцінки засадничих функціональних зв’язків, що враховує специфіку економіки України (обернена залежність інвестицій від волатильності світових цін на сировину, але за умови стійкості промислового сектора до цього чинника, незалежність інфляції і приватного споживання від цінової нестабільності), яка дала змогу концептуалізувати зміст макроекономічної політики для трансформації сировинно-експортної моделі економіки України шляхом збільшення надходжень до бюджету, проведення стримуючої монетарної політики та досягнення низької інфляції, поступового зменшення амплітуди заниження обмінного курсу гривні до 10-20%, свободи підприємницької діяльності, залучення прямих іноземних інвестицій (включно з наданням преференцій для діяльності у несировинному секторі), а також прискореної гармонізації законодавства відповідно до європейських норм.

У роботі сформульовано науково-прикладні засади оцінки важливості економічної свободи як засобу поліпшення структурних пропорцій та стимулювання інвестиційного процесу в економіці з надмірним сировинним сектором (на зразок України), які дають можливість визначити напрями першочергової лібералізації економічного середовища (свобода інвестицій, впорядкування урядових видатків, свобода підприємницької діяльності, захист прав власності) й водночас уникнути потенційних ризиків від поспішних лібералізаційних заходів на фінансовому ринку та у зовнішній торгівлі.

Емпірично доведено доцільність переорієнтації українського експорту на країни ЄС, адже збільшення їхньої частки у вітчизняному експорті супроводжується прискоренням динаміки ВВП і, що важливо, підвищує частку несировинного експорту порівняно зі сировинним, тобто покращує якісну структуру зовнішньої торгівлі.