Кримські питання в українсько-російських відносинах: політологічний аналіз

Abstrakt

У вступі обґрунтовано актуальність дисертації, показано її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, основні завдання, об’єкт, предмет, методологічну основу дослідження, наукову новизну результатів та структуру дисертації.
У першому розділі «Стан наукового дослідження та теоретико-методологічні засади аналізу «кримського питання»« проаналізовано вітчизняні та зарубіжні літературні джерела вивчення «кримських проблем» в українсько-російських відносинах, також сформульовано ключові проблеми міждержавної взаємодії в умовах постбіполярності з урахуванням історичної ретроспективи. Авторка порівнює точки зору українських та європейських вчених на дискусійні історичні питання провокативного характеру. Також побудовано методологічній каркас дослідження «кримських питань» як предмету постійних суперечок між Україною та Росією.
Другий розділ «Українсько-російське протистояння: політико-ідеологічна реальність на півострові Крим» дисертанткою розглянуто події, які передували анексії Криму та створенню невизнаних утворень на сході Української держави, тобто ситуації, яка склалась в українсько-російських відносинах до березня 2014 року (особливо щодо політики Чорноморського регіону), що спровокувала порушення територіальної цілісності України, а також українсько-російську взаємодію та державну політику в умовах окупації Кримського півострову та відкритого збройної агресії Росії на сході нашої країни, яка стала причиною дестабілізації конфлікту та повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 р.
Третій розділ «Сценарний форсайт» та державна політика щодо Криму в умовах та після закінчення гарячої фази російсько-української війни» присвячений ймовірним сценаріям та загроз щодо статусу Криму після повномасштабного вторгнення Росії, розглядає невідворотні та варіативні тренди й загрози, а також основи державної політики України щодо відновлення Криму.
У висновках узагальнено основні результати дисертаційного дослідження. Авторкою проведено комплексний аналіз вітчизняної та зарубіжної історіографії вивчення «кримських проблем» в українсько-російських відносинах. Співставлення точок зору українських та російських вчених на «болючі» історичні питання створило фундамент для вірного розставляння акцентів та вироблення об’єктивної оцінки тих питань, які турбують обидві сторони й відсутність консенсусу по яких лише поглиблює загальний конфронтаційний характер двосторонньої взаємодії.