Управління продуктивністю праці в системі забезпечення якості життя населення.

Abstrakt

Дисертаційну роботу присвячено вдосконаленню концептуальних та науково-методичних основ управління продуктивністю праці та розробці на цій основі практичних рекомендацій щодо підвищення якості життя.

Процеси глобалізації економіки та інтеграції України до світового міжнародного економічного простору вимагає суттєво нових підходів до оцінки якості життя населення України. Певний рівень якості життя є запорукою зростання валового внутрішнього продукту країни в цілому та середньодушового добробуту зокрема. Одним з найважливіших індикаторів діяльності будь-якої економічної системи є продуктивність праці. Вона виступає основним критерієм ефективності економіки і вирішальною умовою підвищення життєвого рівня населення.

У роботі досліджено теоретичні основи визначення змісту соціальноекономічних категорій: «продуктивність праці», на відміну від існуючих, визначається як характеристика наявних передумов розвитку економічного потенціалу з метою покращення добробуту населення, що підкреслює суспільне значення взаємообумовленості процесів зростання продуктивності праці та якості життя; «якість життя» визначається як інтегральний показник, що характеризує міру вкладання економічних можливостей суспільства в покращення значущих для населення характеристик умов життя.

Запропоновано концептуальні та методичні засади вимірювання якості життя, які передбачають виокремлення системи індикаторів якості життя, основними з яких автор визначає: якість людського капіталу, здоров’я членів суспільства, якість житла, умови праці, доступність освіти тощо; особливістю методичного підходу є аналіз показників, отриманих на основі самоідентифікації, співставлення їх з нормативними значеннями та узагальнення відповідних експертних оцінок; результатом є систематизація параметрів впливу множини факторів на якість життя населення: демографічні, екологічні, освітні, економічні, параметри функціонування ринку праці, охорони здоров’я, дозвілля тощо.

Обґрунтовано застосування методики когнітивного моделювання і прогнозування впливу продуктивності праці на підвищення якості життя населення, специфічними рисами якої є послідовна формалізація процесів управління продуктивністю праці та якістю життя на основі структуризації змісту та параметрів взаємної обумовленості процесів, побудови когнітивної карти, визначення сили взаємного впливу чинників, розробки плану імпульсного моделювання як основи для вибору бажаного сценарію розвитку. Побудовані на основі когнітивного аналізу сценарії дозволяють зробити висновок, що основними факторами впливу на зміни в системі «якість життя» є: продуктивність праці, умови праці і освіта. Погіршення показників одного з них призводить до негативних наслідків в системі і, навпаки, поліпшення – суттєво збільшує показники інших цільових факторів системи.

Досліджено теоретико-методологічні засади вивчення складних систем, до яких відноситься система «продуктивність праці – якість життя», за рахунок виокремлення нового напряму вивчення поведінки системи методом когнітивного моделювання, який включає застосування експертних, статистичних методів ідентифікації складного об’єкту; застосування методів теорії графів; застосування методів теорії управління; застосування методів моделювання сценаріїв; ухвалення рішень в умовах різного роду невизначеності, що сприяє управлінню такими складними системами як продуктивність праці і якість життя.

Систематизовано теоретико-методологічні та організаційно-економічні основи дослідження складних систем, до яких відноситься система «продуктивність праці – якість життя», що є основою для проведення сценарного моделювання системи з побудовою прогнозованої її зміни в бік покращення.

З метою вимірювання якості життя виділено два методологічних підходи до населення. В рамках першого підходу, людина сама визначає основні критерії, які визначають якість життя, і сама їх оцінює. Інформацію за даними оцінками можна отримати тільки через соціологічні дослідження, які висвітлюють думку самого населення. При другому підході оцінюються умови на основі об'єктивних даних (сюди входить якість житла, умови праці, доступність освіти та ін.), будується система соціальних індикаторів, здатних найбільш повно відобразити систему формування добробуту, зіставляти з фактичними умовами.

За допомогою експертів з’ясовано, що на систему якості життя впливають дванадцять основних факторів: продуктивність праці, доходи населення, безробіття, умови праці, демографія, екологія, соціальні гарантії (державна підтримка), освіта, інфляція, охорона здоров’я, дозвілля, безпека життєдіяльності. При обґрунтуванні підходів до управління такою складною системою, як якість життя, що піддається впливу зазначених факторів, застосовано набір методів – від простої екстраполяції до побудови економіко-математичних та імітаційно-евристичних моделей. Доведено, що найбільш продуктивним рішенням проблем організації й управління складними системами є застосування когнітивного управління.

Обґрунтовано і запропоновано системний підхід до формування факторів як складових системи індикаторів якості життя, кількісно оцінено вплив на якість життя населення України таких факторів, як демографічні чинники, зміни рівня економічної активності населення, параметри функціонування ринку праці, продуктивності праці.

Дослідження свідчать, що помірні темпи зростання продуктивності праці зафіксовані в Україні протягом 2010-2017 рр. стали результатом утримання майже стабільних обсягів валової доданої вартості на тлі суттєвого скорочення загальної чисельності економічного активного і зайнятого населення віком 15-70 років. Це дозволило трактувати зростання продуктивності як прояв адаптації економіки до повільного згортання масштабів економічної діяльності з використанням суттєво меншого людського потенціалу. Такі темпи зростання показників суспільної продуктивності праці суттєво обмежують її позитивний вплив на всі аспекти якості життя населення України.

На основі запропонованого підходу до аналізу складних систем взаємного впливу показників продуктивності праці та якості життя розкрито нелінійний характер впливу зростання продуктивності праці на якість життя: продемонстровано ознаки атипового впливу, який характеризується тим, що фактичне зростання продуктивності є проявом адаптації економіки до згортання масштабів економічної діяльності, оскільки відсутнє підтвердження впливу зростання суспільної продуктивності праці на якість життя за комплексом критеріїв, тобто зростання суспільної продуктивності праці обмежено формує економічні умови зростання якості життя населення.

Визначено стратегічні пріоритети управління продуктивністю праці в системі забезпечення якості життя на основі когнітивного моделювання та аналізу складних систем взаємного впливу показників продуктивності праці та якості життя, що дозволяють забезпечити якість і узгодженість управлінських рішень, спрямованих на зростання якості життя населення.

Проведено аналіз та формалізацію змісту та структури в системі управління якістю життя населення, результати яких представлені як механізм, що включає визначені автором складові системи якості життя населення, перелік та систематизацію суб’єктів, об’єктів та методів управління якістю життя; обґрунтовано варіативність застосування управлінських рішень на основі результатів сценарного моделювання та співставлення нормативних і суб’єктивних показників.

Побудовано механізм управління продуктивністю праці в системі забезпечення якості життя населення, а саме: визначено потреби в управлінні продуктивністю праці, напрями її підвищення та плановий рівень зростання; систематизовано фактори макро- та мікровпливу на якість життя; використання запропонованого механізму забезпечує реалізацію когнітивного моделювання та сценарного аналізу.